Як правильно і безпечно робити ін’єкції? Наочна інструкція

Коли хтось із близьких або ми самі хворіємо і лікарі призначають курс інєкцій, мимоволі нам доводиться перекваліфіковуватися в домашню медсестру і у швидкому режимі освоювати, як правильно робити уколи. Введення внутрішньовенних інєкцій дійсно краще довірити людям з медичною освітою, а ось з внутрім’язовими уколами може впоратися кожен, однак, це зовсім не означає, що до цієї процедури слід ставитися недбало.

Головне – дотриматися всіх правил, не боятися, діяти спокійно, уважно і акуратно, і все пройде добре для вас і для вашого «пацієнта». Для більшої впевненості у своїх силах можна попрактикуватися на подушці, як це роблять студенти медики.

Відео-курс початківцям медсестрам

В яке місце краще робити уколи на дому

Існує кілька видів інєкцій: внутрішньом’язові, внутрішньовенні, підшкірні, внутрішньошкірні. Найпоширеніший вид інєкцій – внутрішньом’язові, смороду використовуються, коли потрібно ввести невеликі обсяги препарату. Зробити укол у м’які яз правильно зможе кожен. Внутрішньом’язово ліки вводять в основному в ті частини тіла, у яких м язова тканина має максимальну товщину, а поблизу відсутні великі судини і нервові стовбури.

Найчастіше внутрішньом’язові ін’єкції роблять в сідницю, руку (дельтаподібний м яз) або передню поверхню стегна. Непрофесіоналові безпечніше і простіше всього робити ін’єкції в сідничний м яз – менше ймовірність негативних наслідків (м’язової маси в руці може виявитися недостатньо, а після уколу в стегно може «тягнути» ногу).

Як робити внутрішньом’язові уколи

Спочатку готуємо все необхідне для виконання ін’єкції:

  • призначений для введення препарат в ампулах або у вигляді сухого порошку у флаконі;
  • трикомпонентний шприц об’єднання об’ємом від 2,5 мл до 11 мл, в залежності від обсягу призначеного для введення препарату;
  • ватні кульки;
  • спирт 96%;
  • розчинник (якщо ін’єкцію потрібно приготувати з сухого порошку).

Перед тим як приступити до процедури, ретельно миємо руки. Потім беремо ампулу з ліками, уважно оглядаємо її, читаємо назву, кількість ліки і терміни його придатності. Злегка струшуємо ампулу і стукаємо по кінчику ампули нігтем, щоб всі ліки опустилося вниз. Змоченої спиртом ваткою протираємо кінчик ампули і в місці переходу від вузької частини до широкої пилочкою його за допомогою спеціальної пилочки, яка повинна знаходитися в коробці разом з ампулами. Пилочкою потрібно кілька разів з натиском провести з підстави кінчика, а потім відламати його у напрямку від себе. Щоб убезпечити себе від випадкового порізу, ампулу можна обернути паперовою серветкою.

Відкриваємо упаковку зі шприцами і, не знімаючи ковпачка, надягаємо голку на шприц. Знімаємо з голки ковпачок, опускаємо шприц з голкою в ампулу, тягнемо поршень на себе і набираємо ліки. Набравши ліки, перевертаємо шприц вертикально вгору і стукаємо по ньому нігтем, щоб пухирці повітря піднялися вгору. Помалу натискаючи на поршень шприца через голку «виштовхуємо» повітря, поки на кінчику голки не виступить крапелька препарату. Закриваємо голку ковпачком.

Якщо виписане ліки виявилося не ампулою, а сухим порошком у флаконі, знадобиться розчинник (вода для інєкцій», новокаїн, лідокаїн та інші). Щоб правильно підібрати розчинник, уважно ознайомтеся з інструкцією до препарату або уточніть назву відповідного розчинника у призначив препарат лікаря. За описаною вище схемою набираємо розчинник із ампули в шприц. Відкриваємо металеву кришку флакона, гумову кришечку протираємо спиртом і, проткнувши її голкою, вводимо розчинник. Струшуємо флакон, щоб порошок повністю розчинився, перевертаємо його догори дном і набираємо готовий розчин у шприц. Після цього слід поміняти голку. Проводити ін’єкцію тією ж голкою, яку ви використовували для проколювання гумової кришки, не варто, оскільки порушується стерильність голки і до того ж вона затуплюється, що робить ін’єкцію більш болючою.

Ставимо уколи в домашніх умовах

Перед тим як робити укол в сідницю, щоб на м’язи розслабилися, пацієнта слід покласти на живіт або на бік. Передбачуване місце для введення ін’єкції потрібно попередньо пропальпувати, щоб виключити можливість потрапляння голки в ущільнення або вузли.

Якщо ви будете робити укол собі самостійно, вкрай важливо вибрати максимально зручне положення для виконання ін’єкції. Бажано потренуватися перед дзеркалом, в якому саме положенні вам буде найзручніше бий – лежачі на боці (поверхня повинна бути досить жорсткою, щоб процес введення ін’єкції був більш контрольованим) або стоячи до дзеркала в пів-обороту.

Подумки ділимо сідницю на чотири квадрати. Укол потрібно робити у верхній зовнішній квадрат.

Беремо ватку змочену спиртом і ретельно протираємо місце уколу. Якщо місце уколу не знезаразити, це може призвести до утворення інфільтратів – болючих ущільнень, і до більш серйозних наслідків.

Знявши ковпачок з голки і випустивши зі шприца повітря, тримаємо шприц правою рукою, а лівою тім годиною розтягуємо шкіру в місці уколу. Якщо ви робите дитині укол, шкіру, навпаки, потрібно стягнути в складку.

Відводимо руку зі шприцом і різко під прямим кутом встромляємо її в м яз на 3/4 голки, але до самого кінця не вводимо”. Багато новачків, в перший раз роблячи укол, боятися різко встромляти голку і вводять її поступово. «Розтягуючи» укол, ви завдаєте пацієнту непотрібні борошна. Чим різкіше і чіткіше ви увіткнете голку в м яз, тім менш болючим буде укол.

Великим пальцем правої руки натискаючи на поршень, повільно вводимо ліки. Чим повільніше вводитися препарат, тим менше ймовірність утворення шишки. Змоченою у спирті ваткою притискаємо місце уколу і різким рухом голку витягуємо. Злегка масажуючи травмовану м яз ваткою, щоб препарат швидше увібрався, а спирт добре дизенфекував ранку.

Важливі моменти внутрішньом’язових інєкцій

Чи укол для вашого «пацієнта» травматичним і болючим, залежить не тільки від вашої майстерності, але і від конструкції шприца. Бажано використовувати не старі двокомпонентні шприци, які уривчастим рухом поршня заподіюють пацієнту непотрібні болю, а сучасні трикомпонентні з гумовим ущільнювачем на поршні.

В одне ті саме місце робити уколи рекомендується не частіше двох разів на тиждень. У разі, якщо призначений курс внутрішньом’язових інєкцій, сторони слід чергувати: один раз колем у верхній правий квадрат, наступний – в лівий.

Якщо в якості внутрішньом’язової ін’єкції використовується масляний розчин, ампулу перед процедурою слід трохи підігріти в теплій води. Попадання масляного розчину в кров може викликати емболію, тому після введення голки поршень шприца слід трохи потягнути на себе. Якщо при цьому в шприц почне надходити кров, значить, ви потрапили в кровоносну судину. У цьому випадку, не виймаючи голку, слід змінити напрямок і глибину занурення або замінити голку і спробувати зробити укол в інше місце. Якщо кров у шприц не надходить, можна сміливо вводити розчин.

Найголовніше – дотримання гігієни: для кожної ін’єкції, навіть самому собі, слід використовувати новий шприц і голку. Повторно використовувати одноразові шприци та голки ні в якому разі не можна! Перед тим як набрати ліки в шприц і зробити укол, обов’язково переконайтеся в цілісності упаковки шприца і голки. Якщо порушена герметичність упаковки, шприц слід викинути.

От і все! Як бачите, нічого складного

uploud...

загрузка...

Про Адміністрація порталу

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

x

Вам буде цікаво

Кращі знімки фотоконкурсу “Siena International Photo Awards 2017”

Щороку конкурс “Siena International Photo Awards” вирішує, які фотографії стануть найкращими. Фотографи зі всього земної ...