Авторські статті

Звернення до української громади, та до кожного справжнього патріота особисто!

Панове, настав час тверезо подивитись на ситуацію та оцінити наші здобутки за неповних 3 місяці боротьби. Ось до яких висновків я прийшов, думаю багато з чим, погодитесь і Ви:

1) Чекати реальної допомог від Європи та США немає ніякого сенсу! Так, вони декларують підтримку українського народу, погрожують якимись санкціями (деякі нібито навіть запровадили) однак цього дуже й дуже мало. Для «псів режиму» це занадто слабкий аргумент, що б піти на справжні поступки. Не кажучи вже про те, що б піти геть.

2) Опозиція – це «гальмо» революції! Якщо перестати слухати їхні пусті балачки, а подивитись на здобутки нашої «святої трійці», то стане очевидним той факт, що найбільшим їхнім здобутком за весь цей час став… «старт майдану»! Фактично ми можемо сказати їм «дякую», лише за сцену та «палатки» (хоча впевнений, що й це не лише завдяки їх «потугам та заслугам»). Хтось скаже: «а як же відміна законів та амністія політв’язнів?» Скажу лише одне, вони самі дали прийняти ці закони й не зробили ніякої спроби завадити прийняттю як цих «зЕконів», так і ганебного бюджету! Та й прийнятий закон про амністію зовсім не є прийнятним для української громади, тому це скоріше «мінус» ніж «плюс» для наших «діячів».

3) Всі наші перемоги та реальні здобутки пов’язані ЛИШЕ з активними діями на вул. Грушевського та у регіонах. Фактично лише за один(!) тиждень «бойових дій», було звільнено пів України. Це поки що єдина тактика, яка справді дала результат і впевнений, що це єдиний спосіб здобути перемогу у цій визвольній боротьбі. Підтвердженням цього є фактично «паралельна революція» у Боснії. Там «гарант» вже арештований…, а наш насолоджується олімпіадою. Як то кажуть – відчуйте різницю.

Висновок: Не потрібно грати в гру, яку нам нав’язує влада, Європа, США та опозиція. Треба йти своїм визвольним шляхом, бо наразі в мене викликають довіру лише такі персонажі, як: Парубій, Гриценко, Луценко, Ляшко, а найбільше лідер Правого Сектору – Дмитро Ярош. Ось такого б нам президента: щирого, відвертого, простого та максимально патріотичного! Перед нашою ж опозиційною трійкою, я б поставив конкретні вимоги – або ви стаєте «польовими командирами» (тим більше, що Арсеній про це давно мріяв, та заявляв, що: «з ганьбою жити не буде»), або забирайтесь ГЕТЬ! Досить вже «сюсюкатись», настав час знову діяти й показати «хто в домі хазяїн», бо чим більше проходить часу, тим все рідше ми згадуємо про нашу справжню ціль: цілковиту зміну влади та системи!
Сподіваюсь, що хоча б цього разу, мій «крик душі» буде опублікований та почутий.

«Разом і до кінця!»

 

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України