AMX-10RC у 37-й окремій бригаді морської піхоти ЗСУ використовуються у ролі, яка взагалі не передбачалась для цієї машини
Джерело: Defence Express
Збройні Сили України отримали від Франції AMX-10RC ще у березні 2023 року, але їх перші бойові застосування показали, що машина до активних наступальних дій у реальних умовах просто не призначена. Бо попри те, що AMX-10RC часто називають колісним танком, формально це саме розвідувальна бронемашина зі своєю специфікою.
Але навіть якщо це був би справжній колісний танк, наприклад, італійський Centauro, навряд би це мало значення на реальному полі бою. Про це прямо говорить досвід 37-ї окремої бригади морської піхоти, яка експлуатує AMX-10RC у ролі під яку він взагалі не створювався.
На перший погляд, AMX-10RC абсолютно не змінився, ані за озброєнням, ані за рівнем захисту. Але ключовим є зміна його використання та фактичне перетворення на САУ, бо його активно використовують для стрільби із закритих позицій.
При цьому на машину у польових умовах прийшлось встановлювати артилерійську бусоль. І саме така роль стала для AMX-10RC основною, завдяки чому він може використовуватись у боях та приносити користь.
Зазначимо, що введення вогню із закритих позицій з танків активно використовується як у ЗСУ, так і серед рашистів. Водночас сказати, що AMX-10RC може зробити це якісніше – складно.
Головним озброєнням машини є 105-мм нарізна гармата F2 BK MECA L/48, яка використовує неуніфіковані у НАТО снаряди 105×527 мм, а не 105×617 мм. Але головне те, що 105-мм осколково-фугасний снаряд значно поступається за своєю дією 125-мм танковому.
Тобто сама ідея машини AMX-10RC, як вкрай мобільного потужного вогневого засобу для умов маневреної війни та зустрічного бою, а саме за цією концепцією ця машина і створювалась, виявилась у реаліях повномасштабної війни малореалістичною.
Хоча це абсолютно логічно, бо AMX-10RC у 80-х створювався для експедиційних сил для війни у “заморських територіях”, де противник навряд чи міг бути озброєним чимось потужнішим за пікапи з кулеметами.
Але реалії полю боя повномасштабної війни прямо вказують, що загалом концепція легкого колісного танка стала ще більш спірною ніж була до цього. Бо попри високу мобільність та можливість швидкого перекидання по оперативному простору, такі машини, попри високу вогневу потужність, мають занадто вузьку спеціалізацію, а для розкриття їх переваг повинні скластися дуже багато факторів.
Водночас, як говорять самі бійці, у Сил оборони України зараз немає особливого вибору чим воювати, тому приходиться пристосовувати те що є під реалії війни та її вимоги.
