Коли чоловік подарував мені “правильний” подарунок, а саме подорож до Португалії (вже дуже мені хотілося спробувати серфінг) я вирішила просто брати і їхати.
Житло забронювала в самому центрі – вибрала колоритні 2-х поверхові апартаменти Colour Apartments вартістю близько 100 євро на добу.
Транспорт. Так як я жила в центрі, то в основному ходила пішки. Із аеропорту та назад користувалася ?ber: 1 поїздка – 8 євро.
Інтернет. У Лісабоні ну дуже повільний. Щоб активно користуватися картками та додатками я скористалася роумінгом від Київстар – це зручніше, ніж постійно шукати WiFi, вигідніше (1 Гб інтернету – близько 12 євро).
Так як я їхала одна, то вирішила продумати собі міні-програму. Я заздалегідь замовила собі фото-екскурсію – цей варіант буде особливо цікавий для дівчаток, проходити фото-екскурсія так: ти гуляєш по місту, дізнаєшся його історію і паралельно тобі фотографують. У підсумку 2 в 1 – і задоволення від прогулянки, і гарні фото!
Замовити фото-екскурсію можна на сайті – в середньому вартість фото-екскурсії від 100-200 євро. Маршрут можна узгодити з фотографом-гідом. Якщо варіант подешевше: пошукати фотографів в Instagram і домовитися з ними безпосередньо (економія до 50 євро вам забезпечена).
На Tripster я замовила ще одну пішохідну екскурсію по місту всього за 15 євро, вона швидше стала оглядової нам показали пам ” ятки центральної частини міста, зводили спробувати знаменитий португальський лікер жинжинья (ginjinha) або просто жинжа (ginja). Жинжу прийнято пити з шоколадних стаканчиків: п’єш лікер і відразу закусуєш стаканчиком. Відразу ж наша екскурсія стала веселіше 😉
Лісабон – смачне місто. Що обов’язково спробувати?
Паштейш — знайома португальська солодкість. Це кошички з листкового тіста з яєчним заварним кремом – ну дуже смачні! Спробувати можна в будь-якому кафе. Вартість від 1-2 євро за штучку.
Португальська кава. Вважається, що португальський кава – один з кращих в світі. Звичайно, в самій країні він не зростання, його привозять з Бразилії і вже на місці сушать і обсмажують за певною технологією.
Звичні нам “лате, американо, капучіно або” розуміють далеко не в кожному кафе Лісабона. Кафе (um caf?) – це стандартний еспресо, а варіант кави з молоком називається галау (um gal?o). Що цікаво, у багатьох кафе в меню ви побачите 3 ціни (за зростанням): c собою, всередині кафе і на вулиці.
Своєю кавою я насолодилася в одному з найбільш відомих кафе Лісабона – Caf? A Brasileira do Chiado, яке відкрилося ще в 1905 році. Тепер це одна з улюблених місць лісабонців.
Морепродукти. У центрі дуже багато кафе і ресторанчиків. Але я довірилася рейтингам, вибрала Cervejaria Ramiro і не прогадала. Потрібно розуміти, що формат лісабонських ресторанчиків трохи відрізняється від наших – як зовні, так і всередині: деякі з них нагадують простенькі столові, але на свіжість і якість їжі це, звичайно, ніяк не впливає.
Що скуштували: восьминоги, креветки в часниковому соусі, устриці і зелене (молоде вино.
Також можна смачно поїсти у вузьких вуличках району Аlfama, та заодно прогулятися тут, відчуваючи місцевий колорит: будинки розташовані так близько один до одного, що сусіди не вітаються один з одним через вікна. Ще обов’язково варто послухати фаду – автентичний португальська музичний жанр. Зазвичай музиканти дають живі виступи прямо в залі, де вечеряють гості. Атмосфера невимушена і ти відчуваєш себе ніби в гостях у знайомих. Вважається, що чим старше фадишта (виконавець), тим складніше і серйозніше емоції повинні бути передані.
Ось парочка автентичних місць в Алфаме (з адекватними цінами):
- Bela – Fado, vinho e petiscos. Невеликий ресторан з домашньою атмосферою та живими виступами після 19:00. Середній чек: €40 за двох.
- Ресторан Boteco da F?. Маленький затишний ресторанчик, середній чек: €30 за двох.
Ще один відмінний варіант перекусити – відомий в Лісабоні фудкорт Timeout Market. Тут пропонують їжу на будь-який смак, і при цьому всі сидять за великими спільними столами, а тому можна запросто познайомитися з сусідами. А після здійснити прогулянку по набережній, що власне я і зробила.
Лісабон – місто в якому життя вирує і вдень, і вночі. Сама того не знаючи, я вибрала апартаменти в центрі вируючого нічне життя району Байру-Алту. Тут купа барів і ресторанчиків, в яких народ гуляє до 5 ранку. Так, спалося мені не дуже, але зате всі цікаві місця були в пішої доступності.
Що подивитися поруч з Лісабоном?
З хлопцями з моєї серф-школи їздили в Синтру і не прогадали. Невеликий, але дуже красиве містечко. Ми брали в оренду автобус зі школи. Але з Лісабона без всяких проблем можна виїхати в Синтру на електричці, вартість якої близько 3-х євро.
Відвідали палац Кинта да Регалейра, в якому є все – маленький палац, каплиця, гроти, фонтани, альтанки, вежі, скульптури, озера, і, головне, підземні лабіринти. 1,5-2 рік достатня, щоб насолодитися прогулянкою по парковому комплексу. Вхід – 6 євро.
Потім ми відправилися в напівзруйнований Замок маврів, дорога до якого у нас зайняла 10 хвилин на машині. При бажанні можна дійти хвилин за 30, але дорога крута і під гору. З висоти стін відкривається приголомшливий вид на однойменний місто, атлантичний океан, зелені долини. Панорамний захоплюючий дух вид заслуговує того, щоб влаштувати невелику прогулянку по кріпосної стіни.
Мис Рока. Недалеко від Синтри розташований Мис Рока – найзахідніша точки Європи. Вид на океан зі скель вражає, тут дійсно відчуваєш міць природи.
Але без куртки ви навряд чи зможете насолодитися видом – мене просто здувало звідси! Після спілкування з природою і купи фоток в Instagram раджу заглянути в місцевий ресторанчик і повечеряти.
Середньовічний фестиваль в замку Обідуш (проходити у липні) – це було щось! Вас чекає повне занурення в середньовічну атмосферу: за 5-10 євро в оренду здають будь середньовічне вбрання. Вулиці замку повні розваг, атракціонів, ресторанчиків і барів, стилізованих під середньовіччя.
Також тут проходитиме парад з місцевих родин, на якому люди влаштовують костюмоване шоу: мені навіть “вкрали” місцеві варвари і посадили в свою повозку (чим здорово розважили і глядачів, і мене). На фестивалі є, що подивитися і чим зайнятися до ранку.
Серфінг
Серфити я вирішила в невеликому селищі Балеал, який знаходиться біля Пенише. Це справжня Мекка серфінгу. В океані купа людьми в гідрокостюмах, так як вода 17-18 градусів. Біля пляжу барі з прекрасним видом, де можна перекусити і поспостерігати за тімі, хто катається. Увечері ж у цих барах вже гуляють до ранку.
У школі я познайомилася з купою народу, в результаті ми разом їздили по околицях і вечеряли за карнавал балаканиною. Сам океан звичайно шикарний, вода хоч і холодна, але чиста. Школи з серфінгу на кожному кроці, можна займатися як в групі, так і індивідуально. Ціна за заняття в групі від 40-50 євро (якщо брати пакетом – звичайно дешевше), а вартість індивідуальних уроків – близько 100 євро.
Океан під час моєї поїздки штормило, але це не завадило отримати величезне задоволення від серфінгу. Одного разу в день виявилося достатня, в основному, уроки були вранці, а потім ми їхали розвідувати околиці.
Звичайно, тижня на Португалію мало, але достатньо, щоб познайомитися з країною, дива на серф, насолодитися місцевою кухнею і океаном.
Ольга Сухова
Wellness-coach, співзасновник фітнес-програм Beauty Camp і FIZRA
