Аналіз показав, що повідомлення з емоцією суму і огиди рідко підхоплюються знайомими користувачів. Вони виникають практично випадково.
Радість передавалася від одного користувача набагато частіше, але абсолютним рекордсменом за заразливістю виявилася злість – повідомлення з цією емоцією в середньому здійснювали не менше трьох переходів від одного вузла соціального графа до іншого.
Працівники Бейханського університету у Пекіні виявили, що у соціальних мережах повідомлення з емоціями роздратування і злості поширюються набагато краще за інших.
Дослідження викладено у вигляді препринту в архіві Корнельського університету, коротко про нього пише блог Technology Review.
Висновки вчених засновані на аналізі популярної в Китаї мікроблогової соціальнної мережі Weibo. Зібрані авторами дані стосуються шести місяців роботи Weibo у 2010 році, за які 200 тисяч користувачів відправили близько 70 мільйонів повідомлень. Аналіз проводився лише на тих користувачах, які обмінювалися за цей час не менш ніж 30 повідомленнями або ретвітами, тобто були добре знайомі один з одним. Емоційне забарвлення повідомлень оцінювали за тим, які в них використовувалися емотикони, розділивши останні чотири категорії: злість, радість, печаль і огида.
Аналіз показав, що повідомлення з сумом і огидою рідко підхоплюються знайомими користувачів. Вони виникають практично випадково. Радість передавалася від одного користувача набагато частіше, але абсолютним рекордсменом за заразливістю виявилася злість – повідомлення з цією емоцією в середньому здійснювали не менше трьох переходів від одного вузла соціального графа до іншого.
Чи пов’язаний цей ефект з особливостями самих емоцій, або ж із тим, що гнівні повідомлення частіше несуть більш соціально важливу інформацію, автори сказати не можуть. Контекстний аналіз повідомлень показав, що причини, які зумовили поширення хвиль злоби у Weibo за розглянутий період, можна розділити на дві категорії. По-перше, це зовнішні конфлікти, такі як активність США і Південної Кореї у Жовтому морі і зіткнення японського та китайського кораблів у вересні 2010 року. По-друге, це внутрішні соціальні проблеми: корупція, нестача продуктів харчування і знесення будинків.
Емоційний аналіз повідомлень у соціальних мережах стає цікавим останнім часом для багатьох дослідників. Варіант, використаний у даній роботі (аналіз емотиконів) можна назвати одним із найпростіших. Інші дослідники намагаються залучати для такого аналізу лінгвістів або використовувати краудсорсинг.
