9 січня 2014 року народні депутати від опозиції зустрілися з міністром внутрішніх справ В.Захараченком. Під час зустрічі було обговорено 3 основні блоки питань: виконання закону щодо непереслідування активістів Майдану; розслідування справ про побиття Тетяни Чорновол, а також Андрія Іллєнка та Сидора Кізіна; проблема переслідування учасників Автомайдану та спроб вилучити водійскі посвідчення за нібито порушення правил дорожнього руху 29 грудня 2013 року під час автопробігу до резиденції Януковича в Межигір’ї. Про результати розмови з очільником МВС опозиційні парламентарі розповіли на брифінгу в Прес-центрі Штабу національного спротиву.
Народні депутати повідомили, що, серед иншого, вимагали від очільника МВС роз’яснень щодо розслідування випадків спалення автівок учасників Майдану в різних областях, а також нападів на майданівців, погроз їхньому життю та инших випадків переслідувань. Парламентарі також апелювали до Захарченка із закликом припинити перешкоджання доїзду транспорту, який доставляє провізію на Майдан та забезпечує технічне обслуговування безстрокової акції протесту.
Народний депутат-свободівець Ігор Сабій, коментуючи результати зустрічі зазначив: “Під час спілкування стало очевидно, що Захарченко призначає когось винним, а сам на себе відповідальности як міністр брати не хоче. Зокрема, блокування з боку ДАІ автівок, які рухаються до Майдану, списують на те, що якісь молоді сержанти перевищують свої повноваження, не розуміючи вказівок.
Складається враження, що міністра внутрішніх справ у країні немає або ж є, але він зовсім не володіє інформацією. Ми чуємо заяву про неможливість перекваліфікувати справи щодо побиття Андрія Іллєнка та Кізіна на замах на життя, бо… за це відповідає не міністр, а начальник слідства. Але ж очевидно, що міністр призначає начальника слідства, а останній ухвалює рішення стосовно звірячого побиття, кваліфікуючи його як хуліганство.
Аналогічна ситуація з ДАІ, працівники якого вилучають посвідчення у людей, які брали участь або були причетні до Автомайдану. Всі працівники говорять, що мають команди згори та виконують наказ. Рішення не пропускати транспорт із харчами на Майдан віддають не офіцери, а міністр, який зараз не на своєму місці. При зовнішньому позитиві, обіцяних заявах про розгляд ми бачимо брехню, облуду та пересмикування. Особливо тоді, коли Захарченко заявляє, що дія породжує протидію, мабуть, натякаючи на переслідування активістів Майдану, підпали автівок і побиття. Виникає питання: у кого така реакція на Майдан? У влади? Чому не розслідуються ці справи, а спускають на гальма. Питання не розглядають, тому ми і наділі продовжуємо пікетування міністерства внутрішніх справ. Ми вимагаємо кваліфікованого звіту міністра щодо розслідування загаданих резонансних справам. Тому нехай Захарченко визначається: він Міністр чи ні. Все це можна вирішити дуже просто – нехай бере ручку й папір і пише заяву про звільнення!”
