Мужній опір українського народу, схоже, стали переломним моментом у вирішенні питання членства України в НАТО.
Foreign Affairs пише про цінність і значення цього акту. На початку вторгнення путінської армії НАТО мобілізував війська на свій східний фланг, Європа і США запропонували Києву безпрецедентну допомогу, а європейці прийняли мільйони українських біженців.
“Але через два роки шок від поведінки Росії і благоговіння перед бойовим духом України, схоже, минули. Саміт НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року став прикладом зміни настроїв. Учасники зустрічі справедливо відзначили історичний вступ Фінляндії, але при цьому оголили глибокі розбіжності між союзниками по НАТО з питання про те, чи приймати Україну. НАТО не повинна повторити цю помилку у 2024 році. Відсутність чіткого плану вступу України до НАТО додала Путіну більше впевненості в тому, що він зможе перетиснути Захід і перемогти Україну у війні на виснаження. Ба більше, відсутність рішучості щодо членства в НАТО посилає хибні сигнали щодо впевненості Заходу в здатності України перемогти, що змушує політиків стриманіше ставитися до затвердження великих пакетів військової допомоги”, – зазначають журналісти.
У виданні вважають, що питання початку процесу вступу України до НАТО – не символічне. Це головна надія країни на запобігання російській агресії в довгостроковій перспективі.
“Це також найкращий спосіб зміцнити потенціал стримування НАТО і його цінність як альянсу. Деякі аналітики можуть побоюватися, що положення статті 5 альянсу вимагатиме від Вашингтона і його союзників більш прямого вступу у військовий конфлікт. Однак стаття 5 не зобов’язує альянс автоматично починати бойові дії. Радше вона передбачає, що альянс визначає “дії, які він вважатиме необхідними”, що може включати або не включати введення військ”, – сказано в статті.
Аналітики нагадують, що Путін так і так вважає, що воює в Україні з НАТО і Заходом. Тому світ, включно з Китаєм, сприйме перемогу Москви як поразку НАТО з глибокими глобальними наслідками для міжнародної безпеки.
Противники вступу України до НАТО вважають, що Росія не становить серйозної загрози для наявних членів НАТО, але додавання України до Альянсу збільшить ризик прямої війни між НАТО і Росією.
Журналісти впевнені, що ці аргументи помилкові.
“Поки Україна перебуває у стані війни, вона точно не вступить до НАТО. І критики українського вступу мають рацію в тому, що НАТО необхідно подумати про те, як вона буде виконувати статтю 5, якщо умови дозволять Україні вступити в альянс. Під дію статті 5 підпадає тільки та територія, яку Україна утримує після закінчення військового конфлікту. НАТО доведеться посилити свою присутність на східному фланзі та розмістити війська в Україні, щоб стримати подальші атаки Росії. НАТО розуміє, наскільки згубною для довгострокової безпеки Європи буде перемога Росії. Вона стане демонстрацією провалу західного стримування і значно збільшить імовірність того, що військовий конфлікт вийде за межі України. Російський імперіалізм сьогодні є найбільшою загрозою для європейської безпеки”, – сказано в матеріалі.
На думку авторів, членство в НАТО – єдиний довгостроковий засіб, який Київ має для стримування майбутніх російських атак.
“НАТО не обов’язково відразу ж направляти Україні офіційне запрошення. Вона може оголосити, що починає переговори про вступ, а запрошення надійде в майбутньому, як це зробив Європейський союз щодо членства України. З точки зору готовності, Україна вже має найбоєздатнішу армію в Європі, яка стане активом, а не тягарем для альянсу. Якщо на майбутньому саміті НАТО не буде вжито конкретних заходів, які демонструють, що майбутнє України – в альянсі, ситуація в Україні, найімовірніше, продовжить погіршуватися на користь Москви, що матиме серйозні негативні наслідки для Європи і США”, – додали там.
Довідка.
Foreign Affairs – американський журнал про міжнародні відносини і зовнішню політику США, що видається Радою з міжнародних відносин. Заснований у 1922 році. Друкований журнал виходить кожні два місяці. Вважається одним із найвпливовіших зовнішньополітичних журналів США.
Нагадаємо, Україна створила Міжнародну робочу групу з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції, до якої увійдуть відомі світові політики.
