В Україні останнім часом з’явилося дуже багато «патріотів», які сидять за клавіатурою. Їм все одно все буде не так. В одному випадку вони будуть кричати «чому наші літаки не літають?». В іншому «а, Свинарчук?». В одному випадку: «влада здала Азовське море», в іншому: «влада послала наших хлопчиків». Про це у своєму блозі пише журналіст Олександр Костюк.
Він зазначає, таким людям все одно не догодиш, тими для невдоволення їм справно підкидають тисячами. Сидіти за клавіатурою і ставити «гострі патріотичні питання злочинної влади» дуже легко. За годину можна сотню настрочити. Важче зробити справу, прийняти рішення. І, коли у любителів «щоб усе дуже правильно і в білому пальто» в самих доходити до справи, то в основному чуєш: «якщо не моя справа, а мені пох.., а чого я?». Саме таку позицію, позицію зрадницького нейтралітету, займають зараз деякі «патріоти», деякі так звані націоналісти.
Олександр Костюк пише, перед страшною загрозою російського реваншу Януковича-2, перед перспективою тихій здачі держави, армії, мови, віри вони знову набрали води в рот. Але такі «патріоти» гірше ворога. Вони нейтральні. Саме тих декількох відсотків «нейтральних» голосів може вистачити для перемоги російського підстави для руйнування української держави, але вони «нейтральні», вони в білому пальто.
