Авторські статті

З такими «братами» й ворогів не треба…

Короткий перелік епізодів братської любові зі сторони «Старшого братика»

1700–1721 роки — масове знищення українського козацтва в Північній війні Росії за оволодіння узбережжям Балтійського моря та у будівництві Ладозького каналу та царської столиці, Санкт-Петербургу.

1708–1709 роки — жорстоке придушення катом українського народу, Петром І, національно-визвольного руху та остаточне нищення залишків української державності.

1720 рік — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.

1729 рік — указ Синоду про вилучення в населення українських букварів та текстів з церковних книг.

1768 рік — злочинна змова Катерини II з польською шляхтою для спільного придушення визвольного руху українського народу на Правобережній Україні, що ввійшло в історію під назвою Коліївщина; перша масова депортація українців до Сибіру.

1768–1775 роки — нищення українського козацтва в російсько-турецькій війні.

1775 рік — підступна руйнація посіпаками Катерини II Запорізької Січі, закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях та наступне закріпачення українського народу.

1771–1783 роки остаточна ліквідація української автономії у вигляді Гетьманщини та окремого козацького війська в Україні.

1811 рік — закриття за правління Олександра І Києво-Могилянської академії — центру духовної культури України.

1816–1821 роки — мілітарна окупація України у вигляді 500 тисячного війська у військових поселеннях на українській землі.

1847 рік — розгром Кирило-Мефодіївського братства, політичний терор в Україні за Миколи І.

1854–1855 роки — Російська імперія веде Кримську війну проти союзу Англії, Франції та Оттоманської імперії. Основним постачальником гарматного м’яса для неї стали українські губернії.

1862 рік — закриття за Олександра II українських недільних шкіл, які на свій кошт організувала передова українська інтелігенція.

1867 рік — Ємський указ про заборону ввезення української книги з-за кордону, заборону українського театру й друкування нот українських пісень, закриття українських громад та журналу «Основа».

1877–1878 роки — російсько-турецька війна принесла українському народові величезні економічні збитки та людські втрати.

1884 рік — закриття всіх українських театрів.

1890–1914 роки — масові переселення українських селян до Сибіру й Далекого Сходу, яке позбавило Україну близько 5-млн. людності.

1904–1905 роки — російсько-японська війна між Росією та Японією за панування на Далекому Сході, в якій загинули десятки тисяч українців.

1907–1908 роки — післяреволюційна реакція в Україні, закриття українських періодичних видань, указ сенату про шкідливість культурної й освітньої діяльності в Україні.

1914 рік — указ Миколи II про скасування української преси.

1914–1917 — Україна втягнута Росією в злочинну першу імперіалістичну війну, яка знекровила генофонд нації, – в її полум’ї згоріло життя мільйонів українських солдатів та мирного населення.

1917–1920 роки — більшовицько-білогвардійська навала в Україну, знищення української державності, братовбивча громадянська війна в Україні, спровокована більшовиками та білогвардійцями, розгром українського національного руху.

1921–1922 роки — політика воєнного комунізму та голод в Україні, що забрав життя сотень тисяч людей, жорстоке придушення більшовиками селянських повстань та кривава розправа з робітничими страйками.

1928–1932 роки — колективізація сільського господарства в Україні, що призвела до розгрому села, знищення заможних верств населення та депортації мільйонів селян за межі України.

1929–1930 роки — початок великого політичного терору в Україні, знищення української автокефальної церкви.

1932–1933 роки — штучний голодомор в Україні, інспірований більшовицькою владою з метою знищення непокірного українського селянства. За оцінкою міжнародних експертів, на Україні від голоду загинуло понад 10 млн. чоловік.

1933 рік — телеграма Сталіна про припинення українізації, ліквідація в Україні так званого національного ухилу.

1933–1938 роки — масовий геноцид проти українського народу, тотальне нищення української культури та національної школи.

1938 рік — сталінська постанова про обов’язкове вивчення російської мови.

1939 рік — фінська війна з метою загарбання Фінляндії, економічні збитки та значні втрати української людності.

1939–1940 роки — приєднання Західної України, широкомасштабні репресії проти населення, депортація на Північ та до Сибіру майже півмільйона західних українців.

1941–1945 роки — друга світова війна, розпочата нацистським та більшовицьким режимами, що призвела до повної руйнації економіки України та загибелі кожного з шести жителів України (близько 6 млн. чоловік).

1944–1945 роки — розробка сталінсько-беріївського плану депортації українців з України (приказ № 0078/42 НКВД й Наркомата оборони СССР от 22 июня 1944 года “О выселении в отдельные края Союза ССР всех украинцев”.

1946–1947 роки — голод в Україні, від якого загинули десятки тисяч українців.

1947 рік — спільна радянсько-польська широкомасштабна акція «Вісла» по нищенню сотень тисяч українців у Польщі.

1944–1949 роки — нищення української повстанської армії та масова депортація населення Західної України на Північ до Сибіру.

1954–1959 роки — освоєння 10 млн. га цілинних та перелогових земель Казахстану й Сибіру, котре вичерпало з України матеріальні й людські ресурси (з України виїхало близько 3 млн. молодих робочих рук).

1964–1983 роки — доба компартійної реакції в Україні та боротьба з новітнім українським відродженням.

1978 рік — постанова ЦК КПРС про посилення вивчення та викладання російської мови та літератури (брежневський циркуляр).

1983 рік — постанови ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах (андроповський указ).

1986 рік — Чорнобильська катастрофа, яка є наслідком компартійного тоталітаризму, безвідповідальності перед народом. В результаті з сільськогосподарського виробництва на Україні вилучено понад 5 млн. га земельних угідь, постраждало близько 3 млн. населення України, генофонд нації уражено на століття. Колишня імперія залишила Україну сам на сам з чорнобильською трагедією.

1989 рік — постанова пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну мову, російську, в СРСР (горбачовський циркуляр).

Щодо Криму, то цей сумний перелік антиукраїнських акцій, можуть продовжити прийняті у 1992 році Конституція та Закони про освіту в Республіці Крим, які у цьому регіоні фактично ставлять українську мову поза законом.

2 Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.