З Назарету до Лорето: коротка історія Святого Дому

Згідно з давньою традицією, в санктуарії в Лорето зберігається назаретський будинок Матері Божої. Помешкання Марії в Назареті складалося з двох частин: перша частина – це печера, витесана в скелі, яку до сьогодні вшановують у базиліці Благовіщення в Назареті; друга частина – це мурований будиночок, який стояв перед печерою.

Згідно з усним переданням, у 1291 році, коли хрестоносці були вигнані з Палестини, після поразки в битві біля Аккону, ангели, в чудесний спосіб, перенесли мурований будинок Діви Марії спочатку до Іллірії, а потім – на територію міста Лорето.

Сьогодні, беручи до уваги нові документальні дані, результати археологічних розкопок основи будинку, дані філологічних та іконографічних досліджень, дедалі більше підтверджується гіпотеза, згідно з якою цеглини Святого Дому були перевезені до Лорето на кораблі. Крім того, в нещодавно віднайденому документі, датованому 1294 роком, є згадка про те, що Нічефоро Анджелі, король Епіру, видаючи свою дочку заміж за короля Неаполя, віддав їй у придане, поряд з іншими дорогоцінними речами, «святі цеглини, взяті з будинку Пречистої Діви Марії».

Дані цього документу збігаються з свідченнями деяких вчених, які на початку цього століття стверджували, що бачили у ватиканських архівах інші документи, в яких згадується та сама візантійська родина Анджелі, або Де Анджеліс з XIII століття, яка зберегла цеглини Святого Дому в Назареті від зруйнування мусульманами й перевезла їх до Лорето, збудувавши там каплицю.

Археологічні розкопки підтвердили деякі дані усного передання, а саме, що Святий Дім не має власного фундаменту, а його опорою служить вуличне каміння. Дослідження архітектурної структури та її порівняння з печерею в Назареті вказують на те, що обидві частини збігаються. Цікавими є також деякі написи, вирізьблені на цеглинах Святого Дому. Експерти вважають, що вони мають єврейсько-християнське походження і дуже подібні до написів, які знайшли в Назареті.

Святий Дім на початку мав тільки три стіни, тому що східна частина, там де тепер стоїть вівтар, була дуже пошкоджена. Висота цих трьох стін, які не мають власного фундаменту й опираються на вуличному камінні, досягає близько трьох метрів. Зовні Святий Дім був обмурований цеглою місцевого походження з метою збереження первісної будівлі. На початку XVІ століття, за бажанням Папи Юлія ІІ, цю цегляну стіну замінили мармуровими плитами, а митці італійського Ренесансу вирізьбили та оздобили їх за проектом архітектора Браманте.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

10 − 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh