Попри те, що Бундестаг підтримав передачу далекобійного озброєння у рекомендації для уряду було вилучена згадка про Taurus, але буквально днями АТ “Українська оборонна промисловість” та MBDA Deutschland підписали доволі важливу угоду
Джерело: Defence Express
Німецький парламент вчора 22 лютого затвердив рекомендацію уряду з формулюванням “надати Україні системи озброєння великої дальності”. Цьому передувало відхилення опозиційної пропозиції з чітким формулюванням, що мова має йти про дійсно багатостраждальні крилаті ракети Taurus, які обговорюються ще з літа 2023 року.
З боку Defense Express лише можемо нагадати, що все впирається не скільки у бажання чи не бажання німецького уряду, а у банальну малу кількість ракет у боєздатному стані, які є єдиним далекобійним засобом Бундесверу – 150 одиниць станом на травень 2023 року.
При цьому розмови щодо відновлення виробництва потонули у дискусії з MBDA Deutschland, яка звелась до того, що її взагалі краще оновити для забезпечення конкурентоздатності. На що також накладається необхідність робіт з інтеграції ракет до Су-24М протягом 6 місяців, а якщо одразу під F-16 – то від 1 до 1,5 років.
Таким чином, можливо лише сподіватися, що за розмовами чому Німеччина не може передати Taurus й спробами пояснити чому він не геймченджер, за лаштунками йшла робота з відновлення ракет та підготовка до їх передачі. Але якщо відкинути такі сподівання, то правильним питанням буде – а чи є хоча б якість далекобійні альтернативи у Берліна.
Й технічно відповідь може бути позитивною. Бо поняття “озброєння великої дальності” доволі розпливчасте. Зокрема у цю категорію цілком можливо у Берліні запишуть снаряди Vulcano GLR з дальністю 70 км. Їх попередня версія з дальністю до 50 км у кількості 255 одиниць була замовлена ще у 2022 році, а засвітилась у використанні ЗСУ з PzH 2000 у вересні 2023 року. Й звісно мова буде йти про замовлення та місяці на їх виготовлення.
Vulcano
Й треба загалом розуміти, що у Німеччини особливо немає інших варіантів, окрім замовити для України озброєння. Бо, знову ж, в арсеналі є лише Taurus і це все про далекобійні можливості усього Бундесверу. Тому цілком можливо розглянути гіпотетичні варіанти, за якими німецький уряд просто замовить озброєння такого класу.
Й на перше місце цілком логічно поставити Storm Shadow/SCALP, які вже активно використовуються Повітряними силами. Бо ці ракети виробляються конгломератом MBDA, де німецька сторона має значну частку. Й насправді це найбільш прагматичний варіант з усіх можливих.
Й такий варіант значно ефективніший, ніж, наприклад, замовити для України нову перспективну крилату ракету наземного базування JFS-M для HIMARS, яка у найкращому випадку з’явиться лише так років через 3-4.
Joint Fire Support Missile
Але існує ще одна альтернатива, яка стала можлива завдяки започаткуванню співробітництва АТ “Українська оборонна промисловість” із MBDA Deutschland. Наразі український оборонний конгломерат та німецький підрозділ MBDA домовились про “спільне вивчення програм або можливостей співпраці щодо систем та концепцій протиповітряної оборони, зокрема для протидії БПЛА”.
Водночас тепер цілком доречним може стати співпраця якраз у царині далекобійного озброєння у парадигмі максимально швидкого створення дешевих, ціною меншої технологічної досконалості, зразків далекобійного озброєння на базі вже існуючих зразків.
