Оскільки фрилансери можуть працювати, не оформляючи трудові відносини із замовниками, у багатьох складається хибне враження, що фрилансерам не потрібно платити податки. Проте фрилансери фактично займаються господарською діяльністю, що за відсутності реєстрації чи ліцензії в багатьох випадках є адміністративним правопорушенням і може призвести до штрафу в розмірі від 17 до 34 тисяч гривень.
Звісно, якщо ви лише нещодавно відкрили для себе поняття фриланс і фриланс біржа, варто спершу зрозуміти, чи підходить вам ця діяльність. Маючи певні успіхи, стабільний дохід і бажання працювати у форматі фрилансу тривалий час, є сенс подумати про офіційне оформлення своєї діяльності.
Як офіційно оформити фриланс діяльність і якими будуть податки
В Україні діяльність фрилансерів офіційно не регламентована. Зокрема фриланс біржа дає змогу працювати без реєстрації в державних органах. Проте є декілька варіантів, які дозволяють займатися улюбленою справою легально, а саме:
-
Укласти із замовниками договір цивільно-правового характеру (ЦПХ).
-
Оформити ФОП.
-
Укласти трудовий договір з нефіксованим робочим часом.
Останній варіант став доступним нещодавно, після ухвалення закону № 5161 влітку 2022 року. Можливе також оформлення юридичної особи у формі ПП, ТОВ тощо, проте на практиці це відбувається рідко. Вибір оптимального варіанту залежить від типу діяльності фрилансера, річного обороту коштів і того, з якими клієнтами працювати: фізичними чи юридичними особами, в Україні чи закордоном.
За умови отримання доходів за договором ЦПХ між фізичними особами фрилансер має сплатити 18% ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) і 1,5% військового збору.
ФОП на загальній системі оподаткування на додачу до вищезгаданих податків має сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Він становить 22% від мінімальної заробітної плати, тобто 1 474 грн у 2023 році. ФОП 3-ї групи має заплатити лише ЄСВ і єдиний податок у розмірі 3%, 5% або 2% від усього отриманого доходу.
У разі співпраці за трудовим договором з нефіксованим робочим часом ЄСВ сплачує роботодавець.
Переваги та недоліки різних варіантів легальної діяльності фрилансера
Зараз найбільш поширеними варіантами для фрилансерів є оформлення ФОП. За умови коректної сплати податків і ведення бухгалтерського обліку така форма діяльності не викликає питань у податкової служби, забезпечує стаж і можливість отримати пенсію. Для фрилансера, який працює як ФОП, зберігаються ті самі недоліки, що й без реєстрації — відсутні соціальні гарантії: оплачувана відпустка та лікарняні. Крім цього за кредитними зобов’язаннями ФОП відповідає всім своїм майном.
Укладання договорів із замовниками не завжди зручний варіант, особливо, якщо йдеться про багато невеликих замовлень від різних клієнтів. У цьому разі більш доречною є реєстрація ФОП. Цивільно-правовий договір може бути вдалим рішенням для низки замовлень. Насамперед він регулює обов’язки сторін, обсяг і види роботи та суму оплати. Проте стаж за роботу, виконану згідно з договором ЦПХ, не нараховують. Соціальні гарантії у цьому разі теж відсутні.
Натомість трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує виконавцю:
-
нарахування стажу;
-
оплачувану відпустку та лікарняні;
-
оплату мінімум 32 годин робочого часу на місяць згідно з тарифом, зазначеним у цьому договорі.
У мережі ця форма трудових відносин часто згадується як така, що регулює фриланс, проте це не зовсім так. Адже фриланс передбачає повну свободу у виборі замовника і можливість відмовитися від певних завдань, наприклад, за браком часу чи навіть інтересу до нього. Цей договір про дещо інше: виконавець зобов’язаний виконати надану працедавцем роботу у визначений термін. Тобто, з одного боку, він дає певні гарантії — соціальні та мінімального заробітку, з іншого — вимагає виконання наперед взятих на себе зобов’язань. Таких договорів може бути декілька й виконавець може одночасно отримати від різних клієнтів завдання, від яких не може відмовитися, не розірвавши договір. Це підійде не для всіх, тому варто ретельно зважити всі умови перед вибором.
