F-16 з оновленням Mid-Life Update – MLU, які характеристики, можливості, які ракети та високоточне озброєння можуть використовувати
Огляд від Defence Express
Після того, як основа “коаліції” F-16 для України була сформована, й мова йде про Велику Британію, США, Данію, Нідерланди, Бельгію та можливу участь Португалії та ряду інших країн, отримання Повітряними силами України західних багатофункціональних винищувачів стало вочевидь лише питанням часу.
Зазначимо, як писав Defense Express, найвірогіднішими кандидатами на передачу машин є саме Данія та Нідерланди, які виводять F-16 з експлуатації та замінюють на F-35. Й орієнтовна кількість машин можливих до передачі у короткостроковій перспективі становить дві-три ескадрильї – 24-36 винищувачів.
Але одразу треба зазначити, що мова йде про вживані літаки й не останньої модернізації F-16V Block 70/72. Якби вибір був зроблений саме на користь цих машин, то чекати б їх довелось десь на рубежі початку 2030-х років, бо саме на ці терміни зараз контрактуються нові винищувачі.
Й ситуація, коли країна закуповує вживані F-16 доволі звична навіть для країн НАТО, останній приклад – Румунія, яка об’єктивно на дуже гарних умовах “вирвала” вживані літаки у Норвегії, що переходить на F-35. Але коли мова йде про вживані машини треба не перебувати, як в ілюзії перебільшених очікувань, так й впадати у розпач згадуючи традиційне – “не битий, не фарбований”. А відносно нідерландських та данських машин добре відомо наступне.
Виробництво машин для цих країн відбувалось насправді не у США, кінцеве збирання здійснювали на заводах Fokker у Нідерландах та SABCA у Бельгії, які почали їх випуск наприкінці у 1978-1980 роках, а завершилось їх виробництво у середині 90-х років. На фоні скорочення оборонних бюджетів та розпродажу машин, які зокрема активно проводили Нідерланди, у повітряних сил залишались найбільш нові машини з максимально повними строками експлуатації.
Також у 90-х роках обидві країни провели модернізацію літаків за програмою Mid-Life Update – MLU. Ця програма була доволі масштабною й означала перетворення літаків на повноцінний багатофункціональний винищувач, а також капітальний ремонт та посилення конструкції самого планера, що у вартості робіт оцінювалось на рівні 25% усіх витрат.
F-16 після проходження MLU отримували нову авіоніку, включно із заміною РЛС на AN/APG-66(V)2A, який відрізняється у сім разів кращою швидкістю роботи, у порівнянні із базовою версією, високою роздільною здатністю, наближеною до можливостей SAR-радарів та роботою в умовах складних завад. Цей радар може працювати, як для виявлення повітряних цілей, так й для роботи у режимі “повітря-поверхня”. Дальність виявлення цілей перевищує 110 км.
Літаки також отримали новий бортовий комп’ютер, оновлену систему РЕБ, навігації та зв’язку, систему польотів на низьких висотах, оновлену кабіну із новими дисплеями, включно з проєкційним та нашоломним. Була проведена інтеграція нового озброєння, включно з ракетою повітря-повітря AIM-120 та підвісних контейнерів типу Lantrin або Litening для використання високоточного озброєння, а також контейнерів із радіоелектронною розвідувальною апаратурою та РЕБ типу ALQ-131.
Обсяг робіт на модернізацію кожної машини складав 2500 людино-годин близько 5-місячного технологічного циклу. У результаті строк експлуатації F-16 MLU збільшувався, як мінімум ще на 5 тисяч льотних годин, тобто до 12 тисяч льотних годин та мінімум до 30 років експлуатації. Всі наявні у Нідерландів та Данії машини таке оновлення отримали й роботи завершились до середини 2000-х років.
Таким чином данські та голландські F-16 в цілому мають всі можливості для ведення повноцінного повітряного бою на високих дальностях, використання широкої номенклатури озброєння, включно з ракетами AIM-120 на дальностях понад 100 км.
При цьому завдяки підвісним контейнерам ефективність застосування високоточного озброєння для ураження наземних цілей підвищується у рази, у порівнянні із “милицям” на радянських машинах. Бо з’являється можливість дорозвідки цілі та закладання нових даних у боєприпас з самого літака під час польоту, наприклад тих самих JDAM-ER. Аналогічне й щодо знищення протиповітряної оборони противника за допомогою ракет AGM-88 HARM, бо тепер пілот буде мати всю інформацію завдяки додатковим контейнерам радіоелектронної розвідки, а також захищеним контейнерами РЕБ.
Таким чином ці F-16 в цілому зможуть виконати цілий ряд задач:
- відігнати рашиську авіацію від рубіжів використання коригованого озброєння, зокрема УМПК
- зменшити активність ударних вертольотів РФ та штурмовиків, які завдають удари по прифронтовій лінії
- ефективніше застосовувати високоточне озброєння для ураження цілей на поверхні, включно з високоточними плануючими бомбами SDB
- відігравати роль винищувача ППО для відбиття атак крилатими ракетами
Але слід зазначити, що можливості F-16 для України можуть бути все ж таки ширшими. Справа в тому, що поки українські пілоти будуть проходити підготовку на ці машини, самі літаки, або їх частина, цілком можуть пройти додаткове оновлення та отримати певні компоненти з новіших пакетів модернізації, а також інтеграцію далекобійного ракетного озброєння, зокрема ракет AGM-84 Harpoon та JASSM.
