Міжнародна організація праці стверджує, що пандемія коронавірусу може спричинити гірші наслідки для світового ринку праці, ніж фінансова криза 2008-2009 років
Зокрема, прогнозується, що COVID призведе до скорочення 25 млн робочих місць у світі. Україна теж відчула на собі негативні наслідки пандемії. Про це повідомляє thepage.ua
Загалом, за офіційними даними, з 2014 року обсяг заборгованості із зарплати в Україні збільшився на 400% — до 3,8 млрд грн. Очікується, що на початок 2021 року ця цифра перевищить 4 млрд грн і зростатиме й надалі.
Водночас хедхантери зауважують, що 2020-го багатьом співробітникам знизили зарплати на 30-40%. Крім того, роботодавці заощаджували на медичному страхуванні, бонусах, офіційно не оформляли працівників, оголошували конкурси на зайняті вакансії й вигадували ще чимало хитрих схем.
Отже, чого очікувати на ринку праці в Україні 2021 року?
На одну вакансію — утричі більше резюме
Рівень безробіття в Україні почав стрімко зростати із введенням жорсткого карантину у квітні 2020 року.
Середня кількість відгуків на одну вакансію :
Наприклад, за даними Державного центру зайнятості, у березні офіційно зареєстрованих безробітних в Україні було 349 тис. осіб, у квітні цей показник зріс до 457 тис., а в травні – до 511 тис. І тільки з липня почалося зменшення рівня безробіття до 506 тис., у серпні – до 474 тис.
Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!
Натомість у січні — листопаді 2020 року безробітних було вже 252 тис. проти 179 тис. за цей же період 2019 року. Насправді реальна кількість безробітних у нашій країні — у рази більша.
Багато середніх і великих компаній 2020 року скоротили свій штат від 15 до 40%, понад 15% штатних співробітників переведені на віддалену роботу (від бухгалтерів до складних фахівців). 2021 року багато компаній планують зберегти свій штат, але аналітики говорять, що чимало сфер (крім IT і digital-компаній) можуть скоротити штати до 30%.
За останні місяці на одну вакансію стало припадати у 2-3 рази більше резюме, ніж це було наприкінці 2019 року або на початку 2020-го, зазначила Журочкіна в коментарі The Page.
Водночас пандемія безповоротно вплинула на роботодавців і їхню швидкість переналаштування ведення бізнесу. Чимало компаній узяли в роботу стратегію утримання ключових співробітників, говорить експертка.
IT-лікар і космогеолог. Як українцю опанувати професію майбутнього та стати «три в одному»
Розуміючи, що ризик захворюваності залишається високим, компанії в прискореному режимі визначили свій «каркас» і працюють на утримання, погоджується HR-спеціалістка компанії MAY-Ukraine Ірина Редько.
Quote«Під «оптимізацію» потрапляє та категорія співробітників, яких свого часу наймали «на перспективу» або які виконували сервісну функцію», — зазначила вона.
Це стало причиною збільшення навантаження на наявних співробітників. Як наслідок, роботодавці часто отримують на ринку вільних спеціалістів із недостатнім рівнем кваліфікації або кваліфікованих, але на етапі «вигорання».
Зараз очікується суттєве зниження кількості вакансій до середини — кінця лютого, а вже з квітня буде суттєвий підйом, бо теоретично вже не має бути ані локдаунів, ані тотального падіння.
У яких галузях найбільші борги із зарплати
Наразі заробітна плата зменшилася в тих галузях, які постраждали від пандемії. Ті, які змогли й далі працювати в повному обсязі, заробітні плати та премії не скорочували. Ба більше, галузі, які «розквітли» на тлі COVID-19, змогли проіндексувати заробітні плати та утримати ринкові цифри 2019 року.
Зокрема, за результатами опитування 300 роботодавців, проведеного сайтом із пошуку роботи Jooble, скоротити зарплати через карантин, починаючи з березня 2020 року, були змушені 18,8% компаній; 72,4% повідомили, що карантин не вплинув на їхню роботу, тому зарплати не переглядалися, а 8,8% компаній, навпаки, їх збільшили.
Ринок праці: які професії будуть затребувані після карантину
Водночас про свої плани щодо збільшення заробітних плат працівникам 2021 року заявили 23,6% опитаних роботодавців, а залишити рівень оплати праці на незмінному рівні вирішили 19,4%. Про наміри зменшити оплату повідомили тільки 1,4%, тоді як майже половина опитаних роботодавців — 49,5% — ще не визначилися.
Один із чинників впливу пандемії — це падіння очікуваних зарплат. За нашими даними, вони впали в середньому на 15%. На ринок вийшло дуже багато HR-менеджерів, рекрутерів, people partners. Тобто сервісних спеціалістів, які не заробляють гроші для компаній.
Також значно побільшало розробників, бо позакривалися стартапи, до того ж великі IT-компанії втратили багатьох клієнтів.
Ми працюємо в галузях діджитал-маркетингу та IT і маємо 97 співробітників. Зниження зарплати на 25% у нас практикувалося впродовж лише одного місяця — у квітні. Це сталося тому, що ми прокредитували багатьох клієнтів, але через локдаун вони стали на паузу.
Ситуацію також врятувало те, що керівництво компанії не забирає свою зарплату та дивіденди.
Коментар The Page
На ринок вийшло багато HR-менеджерів, рекрутерів, people partners — сервісних спеціалістів, які не заробляють гроші для компаній. Значно побільшало й розробників, адже позакривалися стартапи.
Загалом, за інформацією УСПП, 60% заборгованості із зарплат в Україні сьогодні припадає на економічно активні підприємства, 30% — на банкрутів.
Quote«Найбільше боргів у промисловому секторі – до 80% усієї заборгованості із зарплати в країні. Адже падіння у виробництві за 10 місяців 2020 року – 7%, а в таких секторах, як машинобудування, – до 20%. Легка промисловість лише торік втратила 20 тис. робочих місць. Зараз багато заводів-гігантів перебувають якщо не в кризі, то на порозі банкрутства», — підкреслив у коментарі The Page президент УСПП
Популярні інструменти економії на співробітниках
Загалом економічна криза в Україні через пандемію коронавірусу мала для працівників быльш негативні наслідки, ніж у Європі. Це пояснюється значною тінізацією нашої економіки.
В Україні ситуація із захищеністю працівників є дуже неприємною: власники хочуть багатіти й розвиватися коштом працівників, тому інколи вдаються до абсурдних заходів: складають договори, які порушують Трудовий кодекс, користуються тим, що працівники не обізнані в законах, які мали б захищати їхні права. І цим ми відрізняємося від розвинутих країн і дуже відстаємо в цьому напрямку. На жаль, профспілки не мають впливу на приватний бізнес, а саме вони мають ставати на бік найманих працівників.
Отже, сьогодні українські роботодавці використовують різні інструменти для заощадження витрат на оплату праці. За інформацією Журочкіної, понад 50% роботодавців вирішили не виплачувати співробітникам річний і квартальний бонуси.
Це — найчастіший кейс на ринку, до того ж є випадки, коли бонуси не виплатили навіть СЕО компаній. Загалом рівень компенсації на ринку праці України впав на 30-40% (з урахуванням бонусів і медичних страховок).
Крім того, частину персоналу примусово відправляють у неоплачувану відпустку або скорочують робочий день. Також зростає кількість працівників, які працюють на пів ставки або навіть на чверть.
Деякі хитрі роботодавці оголошують конкурс на посаду, яка фактично в компанії вже зайнята, але з меншим бюджетом. Це робиться для того, щоб мати змогу або ж винайняти дешевшого спеціаліста, або знизити рівень зарплати наявного.
На окремих підприємствах працівників примушують зареєструватися ФОПами та оплачують їхню роботу за контрактом. Це дає можливість роботодавцям перекласти на працівників оплату внесків до Фонду соціального страхування. Крім того, наразі суттєво скоротилися або взагалі було скасовано тіньові частини зарплати. І зараз понад 50% нових вакансій на ринку — це вакансії на сіру зарплату та з оформленням на мінімалку.
В Україні багато підприємств офіційно сплачують лише частину зарплати — решту видають готівкою, яка не відображається в офіційних звітах. Статистичні дані вказують на зростання середньої зарплати в Україні впродовж 2020 року.
Так, із січня до листопада 2020-го вона зросла з 10 727 до 11 987 грн. У квітні, із введенням карантину, середня зарплата впала майже на 10%, проте надалі вона зростала. Водночас торік дехто з підприємців взагалі припинив виплачувати її тіньову частину. У середньому такі надбавки впали приблизно на 40%.
Коментар The Page
Минулого року дехто з підприємців взагалі припинив виплачувати тіньову частину зарплати. Такі «надбавки» впали приблизно на 40%.
Війна за кадри триває
Попри кризу війна за кадри на ринку праці сьогодні триває. У цих умовах виграють роботодавці, які піклуються про тих, хто рухає бізнес уперед. Медичне страхування давно стало нормою для низки українських компаній. Проте пандемія внесла свої корективи в згадані пільги для працівників.
Jooble повідомляє, що повну компенсацію витрат, пов’язаних із тестуванням на COVID-19, згідно з їхнім опитуванням, пропонують лише 18,8% компаній, ще 11,7% — часткову. Планують вводити систему компенсацій за тестування в найближчому майбутньому тільки 4,2% підприємств. А от 58,2% компаній не компенсують такі витрати й поки що не планують.
А опитування на сайті Work.ua показало, що наразі медичне страхування співробітників ввела в Україні тільки п’ята частина компаній. Стільки ж респондентів зазначили, що хоча страхування поки що немає, керівництво розмірковує над тим, щоб впровадити його.
Безробіття, вакцина проти коронавірусу та провал великої приватизації: головне з інтерв’ю прем’єра Дениса Шмигаля
Читайте також:
Безробіття, вакцина проти коронавірусу та провал великої приватизації: головне з інтерв’ю прем’єра Дениса Шмигаля
І більш ніж половина — майже 60% компаній — відповіли, що не страхують персонал і не збираються робити це в майбутньому.
Водночас медичне страхування, за результатами опитування міжнародної компанії Madanes, як мотивація було важливим 2020 року для 39% співробітників. Стільки ж відсотків набрали бонуси; умови праці в офісі – 46%, а можливість працювати віддалено має найбільше прихильників – 53%.
На жаль, програми Wellbeing (рівень добробуту співробітників – The Page) готові впроваджувати здебільшого іноземні компанії, оскільки це давно є сталою практикою у світі. Для українського бізнесу така практика є малозрозумілою, оскільки українські компанії — це про роботу на результат, а міжнародні компанії — також про орієнтацію на людський чинник.
Що чекає на ринок праці 2021 року
Скільки ще триватиме вплив пандемії на ринок праці в Україні? Спеціалісти вважають, що повна трансформація відбудеться за 21 місяць від початку повного локдауну. Тобто наприкінці цього року бізнес уже навчиться жити в нових реаліях.
За прогнозами аналітиків, 2021 рік буде дуже непростим як для найманих працівників, так і для власників бізнесів. Перед кожним з учасників стоятимуть завдання, які вимагатимуть гнучкості, адекватності та терпіння щодо іншої сторони.
Багато експертів вважають: оскільки держава не оголошує про кардинальні зміни в законодавстві, то 2021 рік таки дасть змогу частково стабілізувати й відновити людські ресурси в штатах компаній або ж навчитися вести бізнес за меншої кількості людей. Рівень безробіття зменшуватиметься, адже бізнес ніколи не зупиняється й на місці закритої кав’ярні обов’язково відкриють нову.
