Саме касетний варіант балістичної ракети ATACMS є ідеальним рішенням для України та вкрай прагматичним для США, бо ці ракети для Пентагону фактично мають “від’ємну” вартість
Джерело: Defence Express
Попри те, що після офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського до США балістичні ракети ATACMS ще досі не потрапили до переліку озброєння, американські авторитетні ЗМІ наполягають – адміністрація Джо Байдена близька до рішення передати цю зброю, або взагалі прийняла позитивне концептуальне рішення.
Більше того, як пише Washington Post мова йде не просто про передачу ракет ATACMS, а про ракети із касетною бойовою частиною. Про це видання повідомляє з посиланням на декількох осіб, які знайомі з процесом обговорення такого постачання. І саме передача цієї версії ATACMS вже перейшла на рівень обговорення очільників відомств після чого рішення вже має прийняти сам президент США.
Але NBC News також з посиланням на анонімні джерела, повідомило, що позитивне рішення вже прийнято і про нього Джо Байден проінформував Володимира Зеленського під час розмови за зачиненими дверима. Але як зазначив телеканал, тип бойової частини ще невідомий.
В Defense Express зазначили, що хоча оголошення про передачу цих ракет очікувалось за результатами зустрічі українського та американського президента, але не треба забувати, що мова йде про вкрай заполітизовану зброю. Бо про неї говорять вже понад рік і за цей час у Вашингтоні вже перебрали безліч пояснень, чому ATACMS не передаються, починаючи від того, що це викликає ескалацію, завершуючи тим, що в армії США взагалі-то не дуже багато цих ракет, та і їх передача не на часі.
Але якщо питання “ескалації” через далекобійну зброю зняли Storm Shadow, то відповіддю на кількісне питання є саме касетні ATACMS. Бо мова йде про версії ракети М39, яка має дальність до 165 км, але 560-кг касетну бойову частину на 950 суб-елементів та М39А1 з дальністю до 300 км та 160-кг бойовою частиною на 275 суб-елементів.
Виробництво М39 проходило з 1990 по 1996 рік, із загальною кількістю близько 1000 одиниць, М39А1 – з 1997 по 2003 рік з виробництвом до 500 ракет. Водночас скільки згодом касетних ракет було конвертовано під осколоково-фугасну версію, й скільки залишаються у боєздатному стані, враховуючи необхідність обслуговування раз на 10 років, залишається невідомим.
Водночас армія США програмно з 2000-х років відмовляється від касетних боєприпасів загалом, й тим більше від касетних ATACMS. Водночас Пентагон вже очікує на заміну цієї ракети у вигляді PrSM, яка має бити на дальність понад 500 км. Тобто у збереженні значної кількості касетних ATACMS, як джерела для конвертації під унітарний варіант міноборони США може бути не зацікавлене.
Таким чином насправді вартість цих балістичних касетних ракет для Пентагону не те що “нульова”, вона “від’ємна”, бо передбачає витрату коштів на утилізацію. Й саме тому, для США передача саме кастетного ATACMS є доволі прагматичним рішенням.
А для України – просто ідеальним, бо знайти краще рішення для ураження авіабаз, коли декілька таких ракет виведуть з ладу всі літаки на відкритих майданчиках та наземну інфраструктуру – дуже складно.
