Або РФ має за шість років виробити понад півтисячі авіалайнерів на заміну Boeing та Airbus, при цьому на рік у РФ зараз виробляється 1-2 пасажирських літаки
Джерело: Defence Express
У своєму вкрай розлогому інтерв’ю очільник “Ростеха” Сергій Чемезов не лише визнав, що ситуація з економікою у РФ, як перед розпадом СРСР, а й вивалив “на гора” ще одну проблему – десь з 2030 року у РФ почнуться найбільші проблеми у цивільній авіації.
“Я думаю, що з 2030 року почнеться помітне вибуття іноземних літаків із російських авіакомпаній, оскільки можливостей ремонтувати вже не буде особливо”, – повідомив Чемезов у інтерв’ю російському “РБК”.
Зазначимо, що Boeing та Airbus вийшли з російського ринку, також російським літакам заборонені польоти у США та Європу. Все це призвело до того, що близько 550 лайнерів західного виробництва залишились без запчастин, а це хоча і формально було близько 65% від всіх російських пасажирських літаків, але 95% всіх перельотів.
Airbus A320
Станом на березень 2023 року їх вже літало близько 470. Знайти більш актуальну статистку не вдалось, але тенденція цілком зрозуміла. Хоча її і намагаються виправити доволі цікавим шляхом – через брак запчастин літаків менше ремонтують та обслуговують зміншивши регламенти.
Також варто зазначити, що РФ все ж таки знайшла можливість отримувати деякі запасні частини через сірі схеми в ОАЕ, Китаї та Туреччині. Тим самим вона активно повторює досвід Ірану, який знаходиться під аналогічними санкціями. Але Тегеран тримає зараз у справному стані лише близько 175 літаків, при потребі у 550.
І звісно Чемезов запропонував вихід із цієї ситуації: “потрібно буде зробити до цього моменту достатню кількість різних літальних апаратів. Це насамперед, звичайно, МС-21, Superjet, Ту-214, Ил-114, Ил-96. Ці цивільні літаки мають забезпечити усі наші авіакомпанії”.
Тобто за шість років у РФ мають “наклепати” десь півтисячі авіалайнерів. А це точно нереалістичний сценарій. При цьому сам Чемезов це чудово знає, бо за 2023 рік авіазавод в Казані (він же КАПО) не зміг передати жодного Ту-214. Більше того до 2030 року навіть за планом має бути вироблено лише 70 цих літаків, з яких не всі будуть пасажирськими лайнерами.
Ту-214
Не відрізняться масовістю й виробництво Ил-96, який здійснив свій перший політ ще у 1988 році – максимум по одному літаку на рік. Тим більше, що їх загалом за весь час зібрали лише 33 машини.
Щодо Superjet – то з 2019 року, витративши понад 2 млрд доларів його досі не імпортозамістили. Як і з МС-21 – головна проблема у двигунах сімейства ПД. Постачання МС-21 вкотре активно зсунулись вправо, тепер на 2025-2026 рік, бо він все ніяк не може пройти випробування. При цьому виробництво літака мало розпочатись ще у 2016 році.
МС-21 з ПД-14
Ил-114 – це друга спроба запустити літак, який створювався ще у СРСР для заміни Ан-26. Він здійснив свій перший політ ще у 1990 році. Після виробництва лише 20 літаків він став нікому не потрібний і виробництво припинилось. З 2014 року з літака струсили пил, вирішили встановити нові двигуни ТВ7-117 та додали індекс Ил-114-300.
Після катастрофи військово-транспортного Ил-112, який розбився у 2021 році через пожежу двигуна, випробування Ил-114-300 призупинили та відновили лише наприкінці березня 2024 року. При цьому військовий Ил-112 планують переобладнати з ТВ7-117 на вже згадані реактивні ПД-8. А ось пасажирський Ил-114 – ні.
Ил-114-300
Тобто у РФ проблема із цивільною авіацією комплексна та доволі прогнозована, бо стабільного виробництва лайнерів немає і мова йде про 1-2 пасажирських літаки на рік. І хоча для закритої тоталітарної країни не є проблемою зменшення зовнішнього пасажиропотоку, для РФ головною критичним є забезпечення внутрішніх авіарейсів.
