18 вересня 2021 року в Празі та Тетіні (Чехія) преосвященний владика Степан Сус, голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ та єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, узяв участь у святкуваннях з нагоди 1100 років мученицької смерті святої Людмили.
На запрошення кардинала Домініка Дуки, архиєпископа і митрополита Празького, та з благословення Блаженнішого Святослава, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви, владика Степан Сус долучився до пам’ятних заходів та Божественної Літургії з нагоди 1100-річчя мученицької смерті святої Людмили — чеської княгині, бабусі князя Вацлава І. Варто зазначити, що свята Людмила вшановується як католиками, так і православними.
Молитовні святкування з нагоди 1100-ї річниці мученицької смерті святої Людмили у Тетіні (Чехія), за словами мера міста Тетін Мартіна Грдлічки, готувалися упродовж п’яти років.
«Я дуже зворушений тим, що вас так багато прийшло. Сьогоднішнє паломництво є кульмінацією нашої понад п’ятирічної роботи, у якій взяли участь багато установ та незліченна кількість людей. Нашою метою було нагадати святій Людмилі про весь народ. Проєкт завершується, і я думаю, що ми виконали завдання нагадати про це забуте святкування та княгиню Людмилу всьому суспільству», — сказав Мартін Грдлічка і зазначив, що одна з причин святкування — це також нагадування про християнське коріння чеського суспільства. На прикладі святої Людмили мер також вказав на необхідність привернути увагу до позитивних особистостей в історії Чехії. «Щоб вони могли стати натхненням для нашої життєвої подорожі», — сказав він.
Святу Літургію, яку молилися в містечку Тетіні, де загинула мученичою смертю свята Людмила, очолив кардинал Крістоф Шенборн, архиєпископ Відня. «Ми прийшли сюди, щоб згадати тут, у Тетіні, день народження святої Людмили для вічного життя та день її мученицької смерті. Для мене велика честь передати вам особисті привітання від Папи Франциска. Приємно, що через кілька днів після відвідування Словаччини ми можемо сьогодні святкувати день святої Людмили в її духовній присутності. Для мене величезне задоволення бути послом Папи в рідному місті, хоча я прожив тут лише дев’ять місяців свого життя», — сказав кардинал, попросивши пробачення за те, що не вивчив чеської мови до сьогодні, незважаючи на власну рішучість. «Ось чому я прошу вибачення за неправильне вимовляння вашої рідної мови під час церемонії Святої Меси, яку ми зараз можемо розпочати», — додав він.
Кардинал Крістоф Шенборн у проповіді звернув увагу на те, що «наші бабусі були і є тими, хто зберігав віру у Бога, передавав її нам, вчив нас молитов. Вони нічого не боялися, часто їх боявся комуністичний режим. Такою доброю бабусею, глибоко віруючою була і свята Людмила», — мовив кардинал Шенборн. Також вона, «попри обставини часу, у якому жила, все ж таки зуміла передати дар Святої віри своєму внуку — чеському князю Вацлаву І».
У Святій Літургії також взяли участь архиєпископ Чарльз Даніель Бальво, Апостольський нунцій у Чехії, численне духовенство, о. Василь Сливоцький, настоятель греко-католицької церкви Святого Климента у Празі, паломники, а також дипломати різних країн: Вірменії, Аргентини, Хорватії, Угорщини, Молдови, Австрії, Росії. Український дипломатичний корпус представив Надзвичайний та Повноважний посол України у Чеській Республіці Євген Перебийніс. Загалом участь у богослужінні взяли три тисячі осіб.
Наприкінці богослужіння владика Степан Сус передав вітання та слова запевнення у молитві від Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, та Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Здійснив це через кардинала Домініка Дуку, архиєпископа і митрополита Празького та Конференції римо-католицьких єпископів Чехії.
Окрім того, по завершенні богослужінь владика Степан Сус мав нагоду поспілкуватися з Надзвичайним та Повноважним послом України у Чеській Республіці Євгеном Перейбиносом. Під час розмови обговорили життя та діяльність української громади в Чехії, а також заторкнули тему душпастирської опіки українців греко-католиків, що проживають у цій країні.
Довідка
Свята Людмила згадується як дочка сорбійського князя Славібора та бабуся святого Вацлава, широко відомого як «Добрий король Вацлав».
Свята Людмила народилася у знатній родині близько 859 року в Лужиці — історичній області, розташованій у Центральній Європі, що на перетині сучасних територій Польщі, Німеччини та Чехії.
Людмила була одружена ще в підлітковому віці з герцогом Богемії Борівоєм. Разом зі своїм чоловіком вона була охрещена святим Методієм, апостолом слов’ян, у IX столітті, і незабаром стала провідною фігурою християнської освіти та поширення християнства в регіоні.
Доволі швидко вона овдовіла і залишилася із двома синами. Її діти — Спітихнєв та Вратислав — продовжували політичну діяльність сім’ї та зміцнювали роль країни у християнському світі, будуючи церкви, деякі з яких досі стоять у Будечі (кругла романська церква Святих Петра та Павла) та у Празі (базиліка Святого Георгія).
Людмила пожертвувала все своє майно біднякам. Після смерті її старшого сина Вратислава у 921 році дворяни довірили регентство герцогства його дружині Драгомірі, а навчання старшого онука Вацлава — його бабусі-християнці.
Однак у нападі ревнощів регентка Драгоміра звинуватила Людмилу у прагненні керувати герцогством, впливаючи на Вацлава, і змусила її відступити до замку Тетін. Там у ніч на 15 вересня 921 року її було задушено за наказом Драгоміри.
Князь Вацлав, який щойно досяг повноліття і сам став герцогом, переніс мощі своєї бабусі з церкви Святого Михайла в Тетіні до базиліки Святого Георгія в Празі.
Понад тисячу років потому папа Іван Павло ІІ вніс святу Людмилу до римського мартиролога та проголосив її покровителькою Східної Європи.
Свята Людмила вважається першою християнською мученицею Богемії, символом християнства в Чехії і водночас виразом богемської єдності в межах Австро-Угорської імперії, особливо в другій половині минулого століття.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
