3 березня 2018 року, у Київській Трьохсвятительській духовній семінарії відбувся день духовної віднови.
Як повідомляє сайт КТДС, цей день супроводжується мовчанкою і призначений для більшої молитви, переосмисленням власного духовного життя, застанови над покликанням. «В дорозі до священства» – такою була тема духовних наук, які виголошував о. Віталій Лесняк.
Перша наука мала назву «Відкрийтеся перед Богом». Душпастир розповів, що семінарія – це час, період, в якому семінаристи мають самі готувати себе до священства. Так як соняшник сам повертає голову до сонця, так і семінаристи мають тягнутися до Сонця, яким є Христос Господь. Кожен із нас має внутрішню здатність до зростання. Ми також маємо безпосередній зв’язок з Богом. Дуже важливо встановити цей зв’язок, налагодити стосунки із Богом і збагнути, якими вони є. Слід поставити собі запитання: «Ким є Бог для нас?».
«Молитва і Святе Письмо – найкращі способи спілкування з Богом. Тому важливо серед щоденних клопотів та обов’язків вміти знаходити час на молитву. Ісус із самого ранку, коли ще було темно, йде на самоту молитися (Пор. Мр. 1, 35). Можливо, тому ранішній час – найкращий час для молитви», – пишуть семінаристи.
У другій частині першої науки, роздумували над оздоровленням прокаженого, який прийшов просити в Ісуса зцілення (Мр. 1, 40-45). Цей прокажений є також образом грішника: гріх завдає нам ран, спотворює наше життя. Для Бога не стільки важливий стан, в якому перебуваємо, як те, щоб ми прийшли і стали перед Ним, милосердним Батьком. Важливо прийти до Бога, визнати свої гріхи. Це найкраще робимо через Таїнство Сповіді. Прийди до Господа і покажи себе таким, яким є. Господь завжди хоче нас очистити.
Друга наука була про піст і покаяння. Піст – час, в якому все співдіє на покаяння людини. Під час посту молимося тілом – роблячи доземні поклони. Молитва тілом – важливий елемент Великого посту. Поклони нагадують нам, що ми втрачаємо баланс життя і падаємо, але встаємо з Богом і відновлюємося до життя. Піст – не є часом відмови від чогось, це час вчинків милосердя до інших.
Визнавати свої недоліки – це найкоротший шлях до Бога. Бог завжди шанує наш вибір, а нам слід шанувати вибір Бога і старатися його розпізнавати. Шанувати вибір Бога – це співдіяти з Божою волею.
Третя наука називалася «Радість священичого служіння». Отець-реколектант поділився своїми роздумами та досвідом життя із семінарії та в священстві. Кожен семінарист (попри все інше, чим він займається у семінарії: навчання, виконання обов’язків і т.д.) не має забувати, що він покликаний найперше бути добрим священиком. А навіть – святим священиком. Також існує спокуса сприйняте священство як щось, що вже належить, або вже заслужене, особливо тими, хто закінчує семінарію. Священство – це завжди дар, його не можна заслужити. Душпастир також розповів про велич Святих Таїнств, які священик здійснює своїми руками, про стояння перед престолом, про благословення, яке священик може 24 години на добу уділяти. Вже насамкінець реколекцій о. Віталій дав поради щодо вибору стану (одруженого чи неодруженого).
Духівник семінарії ієромонах Єронім Івашків від імені усієї семінарійної спільноти висловив щиру подяку о. Віталію Лесняку за проведення дня духовної віднови та надзвичайно цікаві глибокі й змістовні науки.
Прес-служба Київської архиєпархії
