Підняти ПТРК на мобільній вежі, щоб вести вогонь сховавшись за деревами чи рельєфом, може виглядати непоганою ідеєю, але вона вже застаріла років на 30
Джерело: Defence Express
У мережі з’явилось відео, яке було знято самими росіянами з використанням цивільної автовежі на якій встановлено протитанковий ракетний компеклс.
Останнє, дозволяє підняти сам ПТРК над перешкодою, у цьому випадку, лісосмугою, й збільшити оглядовість. На відео звернув увагу ресурс BTVT, який саркастично прив’язав таку ідею до нереалізованих проєктів рухомих протитанкових ракетних комплексів з бойовим модулем на підйомнику.
Водночас ідея взяти автовежу й поставити на нього ПТРК разом з оператором, у теперішніх умовах реальних бойових дій викликає певне здивування. Бо коли у Німеччині під час Холодної війни напрацьовували цю ідею, ситуація на полі бою була зовсім іншою.
Й тоді підняти ПТРК з, бажано, безекіпажним бойовим модулем над рельєфом чи деревами, підставивши лише його під можливий вогонь противника, виглядало доволі цікавим варіант. Але це було прив’язано, у випадку ракети HOT, до керування нею через дріт та необхідність утримувати ціль у прицілі до моменту влучання.
Але доволі швидко замість таких громіздких систем “на арені” з’явилось нове покоління переносних ПТРК з принципом “вистрілив та забув”, як у Javelin. Й саме у цей бік пішов прогрес з додаванням вже у новому поколінні режиму NLOS (поза межами прямої видимості), як у французькому ПТРК Akeron.
А вже реальний досвід бойових дій в Україні показав, що сучасне застосування дронів взагалі ліквідувало поняття “туману війни” й фактор “прозорості поля бою” став домінантним. І те, що масивна конструкція стоїть хоч за деревами, хоч за рельєфом не має величезного значення.
Більше того, з появою FPV-дронів навіть на найнижчому піхотному рівні з’явився NLOS-засіб дальність використання якого переважає можливості ПТРК. А єдиним фактором, який грає на безпеку самого переносного ПТРК – це малопомітність та відносна маневровість, яка якраз нівелюється автовежею.
Й в результаті, як йдеться у дописі, це й стало причиною доволі короткого існування такого саморобного російського гібрида.
Водночас зараз об’єктивно вкрай цікавим є напрям встановлення на мультикоптери тих самих ПТРК, що дозволяє отримати вкрай мобільний й безпілотний протитанковий засіб. Прикладом такої розробки є британський Jackal з ракетами Martlet, які зараз просуваються під назвою Lightweight Multirole Missile (LMM), від Thales. Ці ракети є універсальними й можуть знищувати, як повітряні, так й наземні цілі до легкої бронетехніки включно.
Але відсутність у РФ ПТРК з дистанційним керуванням, а також аналогічних за параметрами легких ракет та малогабаритних оптико-прицільних станцій, які може підняти мультикоптер, якраз й призводить до такого польоту фантазії з автовежами.
