Правоохоронці встановили осіб, причетних до депортації 53 українських дітей з тимчасово окупованих Донецька та Макіївки до росії у жовтні 2022 року. Йдеться про вихованців трьох будинків дитини, яких незаконно вивезли під виглядом евакуації, що, за даними слідства, було спланованою операцією на найвищому рівні військово-політичного керівництва рф.
За матеріалами розслідування, безпосередньо на окупованій території злочин реалізували четверо посадовців окупаційних структур. Так званий міністр охорони здоров’я «ДНР» Дмитро Гарцев відповідав за адміністративне оформлення. Очільниця окупаційної «Державної служби у справах сім’ї та дітей» Світлана Майборода координувала транспорт, передачу особових справ та подальше влаштування дітей. Керівники будинків дитини В’ячеслав Висягін і Віктор Гончаров організували збір вихованців і особисто супроводжували їх під час вивезення.
Автобусами дітей доправили до Ростова-на-Дону, а звідти літаком спеціального льотного загону «росія» перевезли до Московської області, де розподілили між соціальними центрами. Одразу після прибуття російські відомства почали оформлювати документи за законодавством рф: надання громадянства, внесення до державного банку даних та передачу в російські сім’ї. Анкети дітей швидко з’явилися на порталі з усиновлення, при цьому відомо, що 28 дітей передали під опіку росіянам.
Жодна дитина з цієї групи досі не повернулася до України. За інформацією слідства, вони фактично все своє свідоме життя перебувають у країні-агресорі, зростаючи в російському освітньому, інформаційному та культурному середовищі, де їм нав’язують іншу ідентичність і намагаються розірвати зв’язок з Україною. Це розглядається як продовження депортації та цілеспрямована державна політика русифікації українських дітей.
Дмитру Гарцеву, Світлані Майбороді, В’ячеславу Висягіну та Віктору Гончарову заочно повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Слідство задокументувало їхні рішення, накази, проведені наради, передачу документів і весь маршрут депортації. Наголошується, що заочні підозри є першим кроком до персональної відповідальності кожного з фігурантів, а воєнні злочини не мають строку давності.
