Звіт? Так, звіт. Не хочу писати, нічим вихвалятись. Всі наші успіхи знівелюються бездарними та продажними генералами і не тільки… Ми так багато можемо для наших зробити…та водночас перед бездарністю зовсім безсилі…
Так, ми досягнули усього, що було заплановано, і навіть більше! 5-ти тонний ДАФ пана Віктора запакували відсотків на 120-130!
Господар стартував із 2,5 тон води, решту ми спільними зусиллями допихали з усієї області: Ковель, Нововолинськ, Ківерці, Рожище, Луцьк…трапляються передачі із Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненськоі, Житомирської областей, міста Києва та околиць… Географія розростається. Об’єми ростуть. Сил не вистачає.
Десятки і сотні людей в тилу все активніше залучаються до допомоги нашим військовим на передовій. Самооборона Луцьк, Рожище, Автомайдан, спілка ветеранів Афганістану, Епіцентр, Нова Лінія, Наш Край, Сільпо, ТамТам та інші місця – де активісти волонтери активно збирають благодійну допомогу солдатам… Продукти, хімія, білизна, шкарпетки інше майно – список потреб безкінечний…
Із особливостей цього разу вдалося пошити та виготовити 200 індивідуальних аптечок для військових. Медикаменти зі знижкою купили у Волиньфарм, друзі пошили сумочки, інші передали Celox та QuickLot. Дякуємо українцям із США та Кіпру (зокрема Anastasiya Serbina та . Ціна питання – майже 40.000 грн не враховуючи целокс.
Цей рейс був найбільшим із усіх. В дорогу вирядили 4-ри буси – три пасажирських та один вантажний, та 5-ти тонний ДАФ! Разом із нами “на роботу” поїхали близько 20-ти військовослужбовців. Щоправда, назад додому забрали майже 50! Ідея із рейсовим автобусом Володимир-Дачне наразі нікого не зворушила…
Окрім води, цього разу знову були передачі, пироги, а ще вітаміни – цибуля та яблука!
Знову в Києві брали бронежилети, 50, 30, ще 50 купила Нововолинська міська рада, 39 взяли на патріоті…+1 корсар – і знову 170шт… За останні три рейси – це вже понад 500шт! Таким чином потреби закриваємо практично на 100% по бригаді, нацгвардіі, тербату та Світязю. Варто відмітити, що у цьому рейсі усе на власні очі почув та побачив міський голова Нововолинська – Віктор Сапожніков.
Приємно згадати, що у п’ятницю з нагоди дня зв’язківців – вручили нашим 40шт новеньких Vertexiв із гарнітурами. Були в Дачному та Оленівці. Далі їхати не могли. Багато нерозданих передач залишили на складі.
Жарко. Сонце і вітер. Цілком мирна погода, якби не Град… Люди і техніка на останній межі витривалості…
Закашляв і я, зіпсувався і мій телефон… Зробив ресет. Втратив сотні контактів за останній місяць. Втратив фото із крайнього рейсу…
За кожним разом писати звіт стає все огидніше. Відчуття добра і зла змішалися…вбити когось стає благородною мрією… Син запиту маму – а скільки терористів ти вбила? Щось змістилось у нашому світі… А звук води, злитої в унітаз – гірше зради… У декого немає не те що унітаза, а й води…
Дякуємо всім небайдужим та благодійникам!! Вас разом сотні і ми сила!!
