Християнство та церква піддаються нападу. В Австралії недавні дискусії про евтаназію та дискусії про одностатеві шлюбні зосереджують увагу на релігію. Ми живемо у світі секуляризму, де люди все більш і більш матеріалістичні і егоцентричні.
Ми живемо в світі, де люди віддаляються від Бога. Вони, як правило, стають нарцисичними або егоцентричними. Оскільки ми створені як тілом, так і духом, відсутність єдиного істинного Бога в житті, спонукає нас стати нашим власним Богом. Це насправді погано, бо нарцисизм насправді є розладом. Що ми думаємо про людей, які схильні думати лише про себе та свої потреби? Вони не залишаються нашими друзями дуже довго, чи не так?
Бог любить кожного з нас однаково, і тому наша повага до один одного – це фокус, який природно походить від Бога. У Галатам 3:28 ми читаємо: “Немає ні євреїв, ні поган, ні рабів, ні вільних, немає чоловіків чи жінок, бо ви всі єдині в Христі Ісусі”. Коли ми сперечаємось про толерантність, повагу один до одного та рівність перед законом, ми частково використовуємо християнські принципи.
Християнство є частиною нашої культури. Українська культура глибоко духовна. Я не можу уявити собі українську культуру без релігійного змісту. Незважаючи на те, що сучасні засоби електронного зв’язку є дуже корисними і можуть бути використані для просування гідних цінностей, водночас вони можуть стати дуже шкідливими для відносин. Вони сприяють меншій участі у суспільстві та спілкуванню з друзями і насправді є егоцентричними. Ми часто навіть не концентруємо нашої уваги на переповнених шосе, віддаючи перевагу своїй потребі загубитися в цифровому світі.
Ми повинні усвідомити, що самоцентричний стиль життя, який ми зараз пропонуємо, насправді шкодить нашій громаді та суспільству в цілому.
Я вірю в людський дух і вірою мотивований спосіб життя, який був для нас традиційним.Так, ми не є досконалими, ми слабкі і просто грішимо перед Богом та іншими людьми. Ми повинні усвідомити, що самоцентричний стиль життя, який ми зараз пропонуємо, насправді шкодить нашій громаді та суспільству в цілому. Це потенційно може бути небезпечним для нас як для людей.
Мислення, яке ми зараз можемо запропонувати, є відносно новим в історії. Але самоцентричність, яку ми зараз бачимо, була помічена в історії раніше. У минулому ми бачили часи покаяння та відновлення. Я вірю і молюся, щоб ми знову поверталися до Бога. Ми всі створені за Його образом і подобою. Від Нього ми всі походимо і до Нього одного дня повернемося.
Владика Петро Стасюк
