Пентагон оголосив про рішення передати Україні 120-мм танкові снаряди зі збідненим ураном, які входитимуть в боєкомплект танків M1 Abrams, що будуть поставлені ЗСУ вже цієї осені
Джерело: Defence Express
У відповідь Кремль та його пропагандисти стали звинувачувати Україну та Захід начебто у “переході червоних ліній”, та почали навіть заявляти про те, що використання боєприпасів зі збідненим ураном ЗСУ начебто призведе до стрибка онкологічних захворювань.
Таку поведінку ворога можна узагальнити так – РФ тут демонструє явний біполярний розлад, бо її війська мають цілу номенклатуру танкових “уранових” снарядів (але з одним важливим нюансом), але чомусь “турбує” лише перспектива передачі таких боєприпасів Україні до танків, які ще фізично не надійшли до наших військових.
Defense Express уже раніше розповідало в одній із публікацій про те, яка номенклатура танкових снарядів зі збідненим ураном є на озброєнні армії РФ. Розкажемо про них сьогодні ще раз.
Наприклад, російські окупанти самі декларують, що мають на озброєнні снаряд 3БМ59 “Свинец-1” (індекс пострілу 3ВБМ22), де пенетратор виконаний саме зі збідненого урану, і також – його вольфрамовий “аналог” під назвою “Свинец-2” 3БМ60 (індекс пострілу 3ВБМ23), де пенетратор виконаний власне із вольфраму.
Росіяни самі стверджували, що “урановий” снаряд “Свинец-1” входить в боєкомплект танків Т-72Б3, Т-80БВМ і Т-90. Водночас – що не на всіх танках цих типів можна використовувати “Свинец-1”, бо цей снаряд довший за його вольфрамовий аналог “Свинец-2”, тому потрібна відповідна переробка автомату заряджання, і такий “апгрейд” пройшли не всі машини.
Робота над “урановими” снарядами до танків у росіян почалась ще за часів СРСР, у 1970-1980-хх роках. Першим серед таких був 3ВБМ13 “Вант” зі снарядом 3БМ32, наступним – 3БМ-29 “Надфиль-2”, але обидва типи цих снарядів Радянський Союз не спромігся поставити на широке серійне виробництво.
І це все заодно пояснює реальні причини біполярного розладу, який демонструє РФ у випадку із передачею Україні снарядів зі збідненим ураном. Схоже, росіяни таким чином намагаються хоча би психологічно компенсувати те, що самі не можуть використовувати такі боєприпаси у бажаних для себе обсягах.