Відкриття групи німецьких, шведських і американських та французьких вчених справило фурор в області кристалохімії.
Нова форма речовини, існування якої раніше вважалося неможливим, являє собою кристалічну решітку з елементами, з’єднаними гранями, а не вершинами.
Речовину було отримано експериментальним шляхом. Отримані «неможливі» модифікації кремнезему коезит-IV та коэзит-V, що утворюють стійку форму кристала. Завжди вважалося, що стійкою може бути система, в якій потенціальна енергія мінімальна, але в результаті відкриття отримані форми речовини з показниками кінетичної енергії, далекими від мінімуму. Можна уявити аналогію цього, коли лунка для гольфу знаходиться на вершині пагорба, і м ячик залишається в ній при влучному попаданні. У всіх інших випадках він скотиться вниз.
Це сенсаційне відкриття спростовує доказ неможливості існування такої форми речовини, представлене в середині xx ст американським хіміком Лайнусом Полінгом, за що в 1954 році вченому була присуджена Нобелівська премія.
Реалізація нових можливостей обіцяє революцію в матеріалознавстві та його прикладних інженерних втіленнях. Вже зараз вчені можуть обіцяти поява нових надтвердих і надтугоплавких матеріалів. Також гарантують прорив у сфері передбачення землетрусів.
Ігор Абрикосів, керівник лабораторії моделювання розробки нових матеріалів НІТУ «Місіс», каже, що синтезовані матеріали можуть бути застосовані в удосконаленні сонячних батарей. Це, наприклад, нові стійкі форми перовскіту. Нові матеріали дадуть поштовх для розвитку зеленої енергетики.
Фізики-експериментатори, що входять в колаборацію, взяли кристал коесіту (одна з форм оксиду кремнію SiO2) розміром приблизно з третину товщини людського волоса, помістили в клітинку з алмазними ковадлами і піддали гігантського тиску, приблизно 700 тис. атмосфер. В результаті в кристалі відбулися чотири фазових переходів, причому два з них були виявлені вперше.
Результатом досліджень стало виявлення факту, що в двох новонайдених формах оксиду кремнію атоми кристалічної решітки — всупереч правилам Полінга — з’єднання єднані один з одним не вершинами або ребрами, гранями.
