Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради ретельно розглянув численні поправки, запропоновані парламентарями до законопроекту про мобілізацію.
Незважаючи на досягнутий прогрес, необхідно докласти подальших зусиль: вирішити неузгоджені питання, отримати схвалення комітетів та винести законопроект на розгляд Верховної Ради.
Роман Костенко, секретар комітету та учасник заходу, поділився з РБК-Україна своїми думками, підкресливши, що хоча розгляд поправок завершено, сам законопроект очікує на схвалення комітету через невирішені питання.
Народний депутат Федір Веніславський, інший член комітету, підтвердив це, зазначивши, що було розглянуто понад 4200 поправок. Він розповів про процедурну необхідність тимчасово обійти певні питання, щоб забезпечити цілісне доопрацювання законопроекту та уникнути внутрішніх неузгодженостей.
За його словами, головне завдання законопроєкту про мобілізацію полягає в тому, щоб усі військовозобов’язані українці віком від 18 до 60 років стояли на військовому обліку: “Завдяки новому проєкту закону наша країна відходить від старої концепції, коли є ті громадяни, яких знімають із такого обліку.”
Основні проблеми, що залишилися, стосуються комплексного визначення права на відстрочку від мобілізації, в тому числі для тих, хто доглядає за особами з інвалідністю, а також доопрацювання стимулів для призову на військову службу та наслідків за невиконання вимог ТЦК.
Спочатку законопроект передбачав суворі обмеження, такі як обмеження на міжнародні поїздки, заборона на керування автомобілем і арешт фінансових активів. Хоча спочатку планувалося зберегти лише обмеження на пересування, комітет, розглянувши поправки, вирішив зняти більшість обмежень. Це вимагає перегляду, щоб зберегти основні обмеження, не підриваючи при цьому цілісність законопроекту, зазначив Веніславський.
“Тому до цього питання ми маємо повернутись додатково, щоби певні обмеження все-таки зберегти і повністю не поламати концепцію законопроекту”, – каже Веніславський.
Він допускає, що, ймовірно, в Комітеті надалі будуть обговорювати збереження обмеження на право керувати транспортом за неявку до ТЦК.
“Якщо говорити про інші обмеження, які вже підтримані Комітетом у законопроекті – людина, яка перебуває за кордоном, буде змушена надати військово-обліковий документ під час оформлення нового закордонного паспорта. Проте ми не стали прив’язувати до військово-облікового документа надання консульських послуг”, – розповів Веніславський.
В коментарі каналу 24 народний депутат Веніславський наголосив на нагальній потребі прояснити військові зобов’язання, щоб держава визначила осіб, на яких вона може покластися в умовах війни.
Веніславський розкритикував спроби затягнути процес шляхом внесення зайвих або надмірних поправок і звернув увагу на відхилені пропозиції, які могли б сприяти ухиленню від мобілізації.
Новий законопроєкт розрахований на те, аби уникнути можливостей для зловживання під час мобілізації при певних правових підставах для звільнення від військової служби. Так, наприклад, на одну недієздатну особу або особу, яка потребує стороннього догляду, оформлювалося кілька людей, які начебто доглядали за нею.
Наприклад, якщо людина з інвалідністю виїжджає за межі України, то з нею може бути людина, яка її супроводжує. Це ще одна лазівка для тих, хто зловживає цим статусом і має можливість легально виїхати за кордон.
Запровадження категорії “рекрут” та цільових стратегій набору має на меті оптимізувати потенціал окремих осіб у Збройних Силах, що відображає стратегічний підхід до управління персоналом національної оборони.
У разі ухвалення, цей закон стане значним кроком вперед у мобілізаційній стратегії України, усунувши минулі вразливі місця та зміцнивши механізми захисту країни від нинішніх і майбутніх викликів.
Бронювання та відтермінування
Законодавці намагалися перевести максимальну кількість осіб, які за чинним законом мають право на відстрочку від призову під час мобілізації, у категорію заброньованих. Насамперед це стосується представників силових структур. Мовиться, зокрема, про співробітників ДБР, НАБУ, прокуратури та поліції.
Так голова Нацполіції Іван Вигівський підтримав ідею, щоби усіх поліцейських поставили на військовий облік і стовідсотково надали бронювання.
Найбільше, ми бачимо, потребують бронювання ті, хто працюють на оборонну промисловість на підприємствах оборонно-промислового комплексу. Адже ті, хто забезпечує наші ЗС засобами ураження ворога, точно не повинні йти в бойові підрозділи. Вони мають максимально на своїх місцях посилювати нашу спроможність боротися з ворогом, – наголосив Веніславський.
“Ці всі можливості для зловживань, для уникнення від мобілізації намагаємося припинити”, – сказав член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.Водночас зберігається баланс для тих людей, які займаються доглядом, а також тих, хто здобуває послідовні рівні освіти.
