Я, вдова Героя України Володимира Рибака, забороняю Юлії Тимошенко і її соратникам називати мого чоловіка В. Рибака членом партії “Батьківщина” – про це Голосу українською повідомила дружина Володимира, Олена Рибак на своїй сторінці у фейсбук.
Вони не мають морального права навіть вимовляти його ім’я вголос, бо, очевидно, Володя при цьому “перевертається” в труні, – продовжує Олена.
Надалі цитуємо її повідомлення дослівно :
А я збираюся жити довго, щоб побачити справедлива відплата замовникам, причетним і виконавцям звірячого вбивства патріота України: сміливого, безкорисливого, чесного героя-Володимира Рибака.
А тепер про мотиви і причини мого виступу.
18.03.19 Юлія Тимошенко, вперше за 5 років, приїхала в м Слов’янськ для відвідування місця, де знаходиться пам’ятна меморіальна дошка В. Рибаку. Там вона вимовила зворушливу промову про те, як вони цінували В. Рибака. Так само Юлія Володимирівна сказала, що допомагає родині Героя. Поруч з Тимошенко стояв її помічник А. Ярошенко, у якого вистачило совісті сказати, що він, взагалі, вивозив сім’ю з зони АТО. Хочеться глянути йому в очі !!!
Юлія Володимирівна не цікавилася моєю родиною чотири з половиною роки! Тільки один раз в травні 2014 року цю мільйонерка виділила мені одноразову матеріальну допомогу і ненадовго поселила в однокімнатній квартирі. На цьому допомога моїй родині була вичерпана. Коли нам в 3-х денний термін потрібно було виїхати з квартири, я написала смс Ю.В, Тимошенко і її помічникові М. А .Лівінскому, але по дивним обставинам, смс не були доставлені до адресатів.
Зараз вони цинічно використовують пам’ять про Героя України і мученика Володимира Рибака для своєї передвиборної реклами. Адже, тоді, в 2014 році його навіть не відновили в партії “Батьківщина”, звідки його цинічно і нахабно вигнали за боротьбу з внутрішньопартійною корупцією 01.03.2013 року .
10.04.14 мій Володя зустрівся особисто з Юлією Тимошенко в Донецьку і попросив її відновити його в партії. Юлія Володимирівна пообіцяла зустрітися з Володею 17.04.2014 в Донецьку, але в цей день вже відбулися фатальні події – Володю викрали.
18.04.2014 я зустрілася з Юлією Тимошенко в Донецьку і попросила врятувати мого чоловіка. У відповідь вона довго не могла зрозуміти про кого йде мова. Потім куратором з пошуку Володі призначила саме А. Ярошенко. Його вигнав Яценюк, Аваков заборонив навіть наближатися до його відомства. Але Ярошенко треба було терміново повернутися в одну з відомих політичних сил. Для цього він скористався моїм горем. Але він не вивозив мою сім’ю, ще і обдурив, обіцяючи дати грошей на дорогу і не дав.
Виїжджали ми самі, втрьох: я, син і донька. Якби не наш син, мене б ще під Ізюмом пристрелив російський солдат з автоматом. Я довго мовчала, бо боялася за своє життя, тому що живу одна з дочкою-інвалідом 2-ї групи. Так, це та дівчинка, яка в 2016 році на День Прапора України піднімала його разом з президентом. Наша дитина після садистського вбивства батька, стала постійно хворіти, а ставлення партії “Батьківщина” якій чоловік віддав чотири роки беззавітного, самовідданого, безкоштовного служіння, остаточно її добило, в результаті чого на даний момент вона має 2-у групу інвалідності.
На жаль, в нашій країні ще мало хто вміє лікувати посттравматичний синдром. Я розрахувалася з роботи, доглядаючи за дочкою. Довелося просити допомоги: у Авакова, Кличко, знайомих послів України, патріотично налаштованих прокурорів і навіть Голови СБУ. Мені допомогли всі, а БПП навіть без мого прохання.
Але перш за все, хочу висловити величезну подяку і вклонитися в ноги ветерану АТО, добровольцям 81 і 95 бригад, Сергію – за те, що він, а не Юлія Тимошенко згадав про сім’ю Рибака.
А також я, від щирого серця, дякую всім Українцям, які пересилали мені гроші на картку і відривали від себе, щоб допомогти моїй родині вижити в трагічній ситуації!
