Дослідники Говард-Смітсонівського і Кілсонского університету отримали відомості, які кардинально вплинуть на сучасну астрофізику. Вони висловили свої припущення про теорію магнітного поля, яка раніше не досліджувалася.
Під час спостережень рентгенівської обсерваторії «Чандра» астрономи зробили відкриття, здатне мати серйозні наслідки в розумінні процесів утворення магнітного поля на зірках і Сонці.
Виявилося, що поведінка зірки суттєво відрізняється від відомої моделі динамо. Теорія використання тахокліна для продуктивності динамо була невірною з тієї причини, що зірки не застосовують абсолютно цю область. Така модель показує процес появи магнітного поля. Науковці припустили, що в зірці знаходиться не менше трьох областей, що відповідають за генерацію магнітних полів. Таким чином, тахоклін є тонким шаром між ядром і конвективним шаром. Плазма всередині ядра може переміщатися з різною швидкістю. Так, у тахокліні здійснюється деформація, яку вчені вважали першопричиною появи магнітного поля.
Автор експериментів Ніколас Райт заявив, що десятки років магнітне поле на Сонці та інших зірках має велике значення, проте деталі так і залишилися таємницею. Все ж нові факти наблизили наукове співтовариство на один крок ближче до розуміння цих процесів.
