24 грудня, Апеляційний суд Києва розглянув скаргу на арешт підозрюваної у вбивстві журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко.
Суд залишив у силі запобіжний захід у вигляді утримання під вартою Кузьменко до 8 лютого 2020 року.
На поруки її готові були взяти 56 осіб, в тому числі, волонтери, лікарі, колишні і діючі народні депутати України – депутати від «Європейської солідарності» Яна Зінкевич, Михайло Бондар, Микола Величкович, депутат від «Слуги народу» Вікторія Вагнер, екс-нардепи Оксана Корчинська і Віталій Купрій.
Адвокат Владислав Добош продемонстрував суду власні докази, які, за його словами, свідчать про непричетність Кузьменко до вбивства.
Зокрема, за словами захисту, волонтер познайомилася з іншим підозрюваним, Андрієм Антоненко, тільки на початку 2016 року, і до вбивства Шеремета вони зустрічалися всього два рази. Крім того, напередодні вбивства Кузьменко проводила час з сім’єю, що нібито унеможливлює підготовку до злочину.
Близько 3 десятків волонтерів та добровольців, а також нардепи від «Європейської солідарності» Яна Зінкевич, Михайло Бондар, Микола Величкович, депутат від «Слуги народу» Вікторія Вагнер, екс-нардепи Оксана Корчинська і Віталій Купрій. Загалом бажання взяти Кузьменко на поруки заявили 56 осіб.
У свою чергу, прокурор сказав, що Кузьменко не можна відпускати з-під варти. Жінка нібито може вчинити новий злочин – на підтвердження цього прокурор згадав записи розмов, на яких Кузьменко говорила, що треба обстріляти Київ з градів.
Також, на думку прокурорів, підозрюваний може ховатися і знищити докази. Зокрема, слідство досі не знайшло вибухова речовина з міни, корпус якої зберігався будинку в іншого підозрюваного, Андрея Антоненко.
Згідно з матеріалами справи, Кузьменко безпосередньо закладала вибуховий пристрій під автомобіль журналіста і приводила бомбу в дію.