Свобода віровизнання, рівність усіх громадян перед законом, відокремлення релігії і держави, засуд антирелігійних нападів – ось деякі передумови боротьби проти тероризму та інших актів насилля, пов’язаних з релігією, на які вказав архиєпископ Бернардіто Ауза у своїй доповіді в ООН.
Апостольський Нунцій та Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Нью-Йорку архиєпископ Бернардіто Ауза 24 червня 2019 р. виступив під час заходу на тему: «Боротьба проти тероризму та інших актів насилля, пов’язаних з релігією й віруванням: сприяння мирові та толерантності».
Відповідальність держав за захист усіх своїх громадян
Пригадуючи останні терористичні атаки, доповідач зазначив, що багато з них були здійснені в місцях зібрання віруючих, коли «пристані миру та спокою миттєво перетворювалися на місця страти, де беззахисні діти, чоловіки й жінки втратили життя тільки через те, що прийшли спільно виявити свою віру». Архиєпископ Ауза наголосив на важливості того, що тепер такі атаки, нарешті, отримують належний засуд і відповідь, відзначаючи, в цьому контексті, резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 73/285, нещодавно запропонований План дій щодо захисту місць релігійного культу та інші механізми. Однак, за його словами, навіть найкращі міжнародні засоби не зможуть вирішити проблему, натомість потрібно зосередити увагу на відповідальності й діях держав, спрямованих на захист усіх своїх громадян без винятку, та на культурних факторах, необхідних для поширення толерантності.
Свобода віровизнання та рівність усіх громадян перед законом
Ватиканський дипломат подав сім пропозицій щодо того, як протидіяти атакам, пов’язаним з релігією. За його словами, потрібно, насамперед, забезпечити свободу віровизнання. Ієрарх навів дані Звіту ООН щодо свободи релігії й віровизнання за 2018 рік, в якому зазначається, що 24 країни з державною релігією нав’язують «дуже високий», або «високий» рівень обмеження релігійних практик інших релігій. «Захищати право на свободу релігії, совісті й віри, – наголосив він, – є першим важливим кроком у боротьбі проти тероризму й інших проявів насилля проти віруючих та в поширенні культури толерантності й включення».
Другим важливим кроком, на думку доповідача, є забезпечення рівності всіх громадян перед законом, незалежно від їхньої релігійної, чи етнічної приналежності.
Відокремлення релігії та держави й засуд антирелігійних нападів
Третій крок полягає в тому, аби гарантувати позитивне шанобливе відокремлення релігії від держави, які «повинні співпрацювати, відповідно до своїх компетенцій, для добра своїх громадян, але їх не потрібно плутати й об’єднувати в одне ціле».
Четверта порада Спостерігача Святого Престолу при структурах ООН стосувалася всіх політичних, суспільних і релігійних лідерів, які, за його словами, повинні засуджувати використання релігій з метою розпалювання ненависті та насилля. Таким чином, самі релігії не ставатимуть об’єктом звинувачення в насильстві, «натомість звинувачуватимуть тих, хто неправильно тлумачить або маніпулює релігійними переконаннями, аби чинити зло, нібито в Боже ім’я, а, насправді, задля політичних або ідеологічних цілей».
Важливість виховання до діалогу
Три останні поради Ватиканського дипломата стосувалися того, що потрібно дбати про постраждалих від терористичних антирелігійних нападів, сприяти міжкультурному й міжрелігійному діалогові та виховувати молоді покоління до толерантності, примир’я, справедливості і пошани до закону.
