Важкі питання: духовне причастя

Питання: Що таке «духовне причастя» і як його приймати?

Відповідь: Під духовним причастям ми розуміємо єднання людської душі з Богом у Пресвятій Трійці. Воно ґрунтується на обітниці Господа: «Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об’явлю себе. Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло» ( Ів. 14, 21; 23). Апостоли розуміли ці слова як можливість особистого єднання з Господом у своєму серці. Ось чому св. Петро писав: «А Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію» (1Пт. 3, 15).

У середньовіччі також склалося переконання, що Господь, Який приходить до нас в Таїнстві Євхаристії, залишається в нас духовно, навіть коли закінчується Його матеріальна присутність у частичках Пресвятих Дарів. Про це, наприклад, писав св. Бонавентура. Про духовне причастя згадує Тридентський собор. Згідно з духовним розумінням духовного причастя, яке тоді сформувалося, воно означає не тільки єднання з трьома Божественними Особами, але і єднання з душею Ісуса, тобто з компонентом Його людського єства. Таким чином, духовне причастя означає оживлення присутності Ісуса в нашій душі схоже до Євхаристійного Причастя.

Звісно, духовне причастя не є таїнством. Якщо Євхаристійне Причастя можна приймати тільки в стані благодаті, тобто висповідавшись з тяжких гріхів, то духовне причастя можливе для всіх. Воно може стати знаком благодаті для тих, хто не може приймати Таїнство, але хоче з’єднатися з Ісусом Христом, молячись про дар покаяння і навернення. Духовне причастя можна здійснювати завжди і всюди. Воно полягає в молитовному налаштуванні душі, в справжній єдності думок і почуттів з Господом. Тоді воно приносить духовні плоди.

Найкраще здійснювати духовне причастя разом із слуханням Божого Слова, разом з духовними роздумами. Духовне причастя можна здійснювати за допомогою особливих духовних формулювань, але в духовних роздумах і спогляданні Ісуса Христа в Пресвятих Дарах воно здійснюється і без доповнюючих слів. Духовне причастя відбувається, наприклад, під час Євхаристійного благословення.

У сучасних документах Учительства Церкви духовне причастя згадується в контексті таїнства шлюбу. У 1994 р. Конгрегація віровчення оприлюднила послання до католицьких єпископів щодо Причастя розлучених, які мають нові стосунки. Його положення діє до сьогодні. Зокрема, в 6 параграфі цього документа, що посилається на інші документи цієї ж Конгрегації, рекомендується розлученим, що мають новий цивільний шлюб, використовувати практику духовного причастя, оскільки, як відомо, повторний шлюб в такому випадку не дійсний і одружені вдруге відлучають себе від Євхаристійного Причастя.

Як приклад духовного причастя можемо навести практику, що склалася на Літургії в прямому ефірі нашої радіостанції. У цій Літургії приймають духовне причастя вірні, що з тієї чи іншої причини не можуть приступати до Таїнства Євхаристії. Причиною можуть бути не тільки смертні не висповідані гріхи, але й інші перешкоди, такі як елементарна відсутність священників. Це особливо актуально цими днями, коли в деяких країнах не служать Літургії з народом. Ми пропонуємо таке формулювання духовного причастя: «Ісусе, я вірю, що Ти в Пресвятих Дарах. Ісусе, люблю Тебе понад усе і прагну Тебе всією душею. Я не можу зараз прийняти Тебе в Таїнстві. Прийди в моє серце хоча би духовно. Ісусе, обіймаю Тебе, не дай мені ніколи розлучитися з Тобою. Ісусе, моє благо, моя ніжна любове, поклоняюся Тобі кожної миті. Ісусе, Спасителю мій, благослови мою душу».

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

18 + 18 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh