Духовне

В УКУ презентували фундаментальне дослідження про Замойський собор – останню масштабну працю покійного професора Ігоря Скочиляса

В УКУ під час наукового семінару програми «Київське християнство» презентували перший том книги «Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року», що вийшов у Видавництві університету.

В УКУ презентували фундаментальне дослідження про Замойський собор – останню масштабну працю покійного професора Ігоря Скочиляса

Книга, опублікована з благословення Глави і Отця УГКЦ, Великого канцлера УКУ Блаженнішого Святослава, є однією з останніх масштабних праць покійного професора УКУ Ігоря Скочиляса.

Презентація відбулася 13 жовтня.

До завершення і публікації міждисциплінарного дослідження на перетині богослов’я, історії, культури та філософії долучились такі інституції як: Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса, Філософсько-богословський і Гуманітарний факультети, кафедра історії УКУ спільно з Львівським відділенням Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського. Загалом над проєктом, який тривав близько трьох років, працювали 25 вчених з України, Білорусі та Польщі. Видання налічує 904 сторінок.

У структурі книги є історичний нарис Ігоря Скочиляса, який присвячений історичній культурній пам’яті уніатів про Замойський провінційний собор кін. ХVІІІ – поч. ХХІ століття. Відтак у п’яти розділах містяться наукові статті-впровадження до історичних матеріалів, які вдалося зібрати.

Фундаментальну працю, за підтримки фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів та жертовної підтримки українських меценатів вдалося видати до 300-ї річниці проведення Замойського провінційного собору Руської Унійної Церкви, що став другим в історії Церкви собором з часу проголошення Берестейської унії. Тоді цей собор розробив масштабну програму реформ Унійної Церкви, що наголошувала на інтегральній єдності з Римським Апостольським престолом та словʼянсько-візантійських джерелах її обрядової спадщини. Упродовж майже двох століть Замойська реформа визначала організаційну структуру, богословʼя та пасторальну програму Української Греко-Католицької Церкви, а почасти й інших унійних спільнот у Центрально-Східній Європі.

Метою видання є змінити дотеперішнє сприйняття Замойського собору за допомогою сучасної методології наукових досліджень та введення нових джерел. За словам дружини Ігоря Скочиляса докторки Ірини Скочиляс, у цій книзі науковці намагалися не лише представити події Замойського собору, а й його рецепцію, культурно-історичну та еклезіологічну пам’ять (систематичного вивчення християнської церкви – ред).

«Унікальність цього видання полягає в тому, що це перше коментоване критичне видання постанов Замойського собору, що опубліковане в Україні. Також вперше в одному виданні зібрано три різні варіанти постанов Замойського собору різними мовами: латинською, руською та польською, які були опубліковані в різні періоди ХVІІІ ст. Це дає нагоду для порівняльного аналізу, критичного переосмислення та вивчення подальшого впровадження цих постанов у повсякденне життя унійної церкви. Крім того, ми зробили якісний переклад латиномовних і польськомовних документів на українську, з урахуванням збереження давнього змісту та історичного контексту того часу», – зазначила д-ка Ірина Скочиляс, одна із упорядниць видання.

Презентацію видання відвідав архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк, який подякував Ірині Скочиляс за організацію роботи довкола дослідження. «Те, що вже зібрано про Замойський собор – це тільки початок. Я сподіваюся, що ви й надалі розвиватиме цю тему в нових напрямках, а Український католицький університет вам у цьому сприятиме. Беручи до рук видану книгу, я відчуваю наскільки вона важка і розумію, який це великий труд дослідити, зібрати і оформити скільки відомостей. Дякую всім, хто працював над цим виданням» .

Ректор УКУ о. Богдан Прах відзначив, що видана книга пролила багато світла на тогочасні події: «У нашій церковній історії є чимало дат з “темними” і “білими” плямами. Останніх досліджено мало, тому в Українському католицькому університеті ми сприяємо популяризації таких напрямків. Саме ці дослідження допоможуть нам зрозуміти, ким ми є і як повинні рухатися далі. Тішуся, що невтомну працю Ігоря Скочиляса підхопило скільки науковців. Дякую вам за це і бажаю, щоб той перший том, який вже користується великою популярністю, був продовженням думки, праці, життя і задуму нашого дорогого професора».

«Остання праця покійного Ігоря Скочиляса, яку сьогодні презентуємо без його фізичної присутності, показує високий рівень історичної науки,– продовжив декан Філософсько-богословського факультету о. д-р Юрій Щурко. – Є багато спроб осмислювати історію, але хто займається церковною історією розуміє, наскільки це скомпроментована справа. У цих дослідженнях завжди є дотик до складних процесів, людських доль та інших перипетій. Тому за таких умов треба мати добру академічну підготовку і велику віру у Бога, щоб бачити в тих подіях Його провидіння. Всі, кому доводилось працювати з Ігорем, знають, що він завжди знаходив серед труднощів людської історії світло. Дякую всім, хто підхопив цей високий рівень і складність завдань, які Ігор Скочиляс поставив собі за ціль. У моїх очах ви є людьми, які заслуговують великої пошани і подяки».

Одним із авторів, що написали коментарі до видання є декан Гуманітарного факультету УКУ, д-р Андрій Ясіновський. Під час виступу він наголосив, що задум покійного Ігоря Скочиляса сягав не менше 50-ти томів: «Ми спробуємо цей задум здійснити і ці томи видати. Аби ця книга побачила світ, Ігор пожертвував кількома десятиліття свого життя, які повів у невтомній праці. На щастя, він встиг зробити теоретичне опрацювання, а це 80 сторінок, розміром з невелику монографію, що відкривають це видання. Бажаю, щоб ця книжка знайшла свого читача, а ідеї, нові концепції і докази про те, чим насправді був Замойський собор і яке він мав значення для історії Унійної церкви викликали в науковому світі плідні конструктивні дискусії. Цього прагнув би найбільше Ігор Скочиляс».

Відтак презентанти видання поділились своїми міркуваннями про роботу над виданням. Серед співавторів тому були: перекладач з латинської мови та упорядник книги, старший викладач кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій, упорядник книги Ростислав Паранько, завідувач кафедри літургійних наук Філософсько-богословського факультету д-р Тарас Шманько, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка д-р Олег Дух та дружина Ігоря Скочиляса д-ка Ірина Скочиляс. Модераторував зустріч старший викладач кафедри історії та директор Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса д-р Іван Альмес.

легові Духу належить переклад архівних документів з польської мови, а також історичні коментарі до видання. Ділячись особливостями своєї роботи і результатом спільної праці, він сказав, що коли вперше взяв у руки цю книгу, то зрозумів, що вона на грані двох світів: «Це перша книга, яку Ігор Скочиляс підготував у земному житті, і перша, яка вийшла у його вічності. Коли він відійшов, в один момент ми всі зрозуміли, що маємо  зробити все від нас залежне, аби реалізувати його задум. Адже приклад Ігоря, який колись допомагав нам, приніс свої плоди. Тепер ми зібрались, аби допомогти у виданні».

Адміністративний директор програми «Київське християнство» Мирослав Сеник додав, що оприлюднений перший том дослідження посідає особливе місце серед інших праць програми. Як ніхто інший, він знав наскільки для Ігоря Скочиляса був важливим вихід цього видання: «Вже будучи в лікарні з важкою хворобою коронавірусу, Ігор щоранку переписувався зі мною sms-ками і останнє повідомлення, яке я отримав від нього було 4 грудня. Я хочу вам його зачитати: “Маю добрі новини. Ми таки після річної інтенсивної праці командою з 37-ми осіб встигли підготувати книгу про Замойський собор на 920 сторінок. 8 грудня Вчена рада Гуманітарного факультету затвердить книгу до друку. Вже є позитивні рецензії на неї”. Будучи важко хворим у реанімації, він постійно пам’ятав  про цей Замойський собор і важливість виходу його у світ. Я думаю, що він сьогодні тішиться разом з нами виходом у світ цього тому».

Довідка:

26 серпня – 17 вересня 1720 р., у сучасному польському місті Замостя, відбувся провінційний собор Руської Унійної Церкви, другий в її історії від часів проголошення Берестейської унії. На собор зібралося близько 150 учасників на чолі з апостольським нунцієм Джіроламо Ґрімальді, митрополитом Левом (Кишкою), сімома іншими унійними владиками і протоархимандритом Василіанського чину Антонієм (Завадським). Замойський собор розробив масштабну програму реформ Унійної Церкви, що наголошувала на інтегральній єдності з Римським Апостольським престолом та на словʼянсько-візантійських джерелах її обрядової спадщини.

З перспективи сьогодення, найважливішими рішеннями собору були:

– інституційне об’єднання в одне ціле всіх єпархій Київської митрополії;

– кодифікація більш як столітнього досвіду єдності Унійної Церкви з Римським Апостольським престолом, апробована Святішим Отцем;

– збереження східнохристиянського етосу Унійної Церкви за одночасної адаптації елементів латинського благочестя;

– поява помісного права Київської унійної митрополії, однією з основ якого стало законодавство єпархіальних соборів і василіанських капітул.

Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року, кн. 1: Діяння та постанови / упоряд. Р. Паранько, Іг. Скочиляс, Ір. Скочиляс. – Львів: Український католицький університет, 2021. – с + 804 с. – (Серія «Київське християнство», т. 23).

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

20 − 19 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.