В Україні заговорили про те, щоб створити державну житлово-комунальну інспекцію, яка б змогла контролювати і постачальників комунальних послуг, і споживачів. Сайт “Сьогодні” розбирався, що це за інспекція, як вона працюватиме, для чого потрібна і яких змін очікувати.
Про це повідомили на сайті Сьогодні.
Що пропонують в міністерстві
Нещодавно Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ винесло на обговорення проект закону в якому пропонується створити Державну житлово-комунальну інспекцію.
Головна мета законопроекту – встановлення на законодавчому рівні механізму держконтролю у сфері житлово-комунального господарства, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів житлово-комунальних послуг, визначення органів, яким буде надано повноваження щодо здійснення заходів державного контролю.
Треба відзначити, що схожа інстанція існувала раніше, коли контроль у сфері ЖКГ здійснювала Держжитлокомунінспекція, але 2011 року Кабмін ліквідував службу і передав її повноваження Держархбудінспекції. Однак через деякий час вищезгадані повноваження у інспекції теж забрали і сфера залишилася без належного регулювання. У міністерстві зазначають, що зараз відсутній центральний орган виконавчої влади, який мав би контролювати сферу ЖКГ.
Водночас, в уряді кажуть, що зараз питання про контроль актуальне як ніколи. Адже в умовах децентралізації встановлювати тарифи на послуги ЖКГ можуть органи місцевого самоврядування. А ось перевірити, чи обґрунтовано встановили тарифи, – нікому.
“Як показує практика, відсутність контролю за ціноутворенням у сфері ЖКП призводить до зловживань в цій сфері, встановлення тарифів з порушенням вимог законодавства, що, в свою чергу, призводить до масового соціального невдоволення в суспільстві“, – написано в пояснювальній записці до законопроекту.
У міністерстві додають, що більшість підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, є комунальними, а тарифи для них встановлюють органи місцевого самоврядування. Виходить, що органи місцевого самоврядування самі ж і повинні контролювати свої дії, що складно назвати ефективним механізмом. Саме тому і хочуть створити центральний орган виконавчої влади, який здійснюватиме державну політику з контролю через центральний апарат і територіальні структури.
На створення інспекцій хочуть виділити близько 30 млн грн, з яких 26 млн піде на оплату праці працівникам. Такі цифри планують закласти до бюджету України на 2020 р.
Чим займатиметься інспекція
Як ми вже згадували, інспекція повинна контролювати постачальників комунальних послуг. Тобто українці зможуть поскаржитися на неналежну якість послуг, які вони отримують, завищені і необґрунтовані тарифи, перебої з поставками тих чи інших послуг, і т.д.
За фактом, ЖКГ-інспекція повинна здійснювати контроль над тим, щоб і споживачі, і постачальники послуг, дотримувалися вимог законів та укладених між ними договорів про обслуговування.
Інспекції зможуть контролювати всі ЖКГ сфери, починаючи з тепло- і водопостачання та закінчуючи поводженням з відходами та контролем за похованнями. Інспекції зможуть перевірити якість питної води, чи правильно підключили або відключили абонента до мережі водопостачання та водовідведення, чи вивозять й утилізують сміття згідно з нормами, чи повідомляють компанії про зміну своїх тарифів і так далі. Якщо законопроект пройде всі інстанції і буде прийнятий Радою, українці зможуть звертатися з усіх питань в сфері ЖКГ саме до цих інспекцій.
“Повноваження інспекції з проведення наглядових заходів поширюються на відносини в сфері житлово-комунального господарства, централізованих поставок питної води і водовідведення, постачання тепла, поведінки з побутовими відходами, благоустрою населених пунктів, комерційного обліку теплової енергії та водопостачання”, – розповів в коментарі сайту “Сьогодні” Олексій Панов, адвокат, радник юридичної компанії RIYAKO&PARTNERS.
Експерт додав, що інспекція здійснюватиме свою діяльність шляхом проведення планових та позапланових заходів – обстежень, перевірок, оглядів, інспектування тощо. До речі, законопроект передбачає проведення позапланових заходів на підставі звернення фізичних та юридичних осіб, водночас, за завідомо неправдиве звернення законом передбачена відповідальність.
Чи буде ефективною робота ЖКГ-інспекції
Експерти по-різному сприйняли ідею міністерства. Дійсно, з одного боку, чинний контролюючий орган – це добре. А з іншого, є багато сумнівів, що все це працюватиме належним чином.
“Перша реакція на подібну ініціативу прогнозовано негативна. В Україні досить багато наглядових органів, тому інформація про появу ще одного ще не додала оптимізму ні фахівцям, ні звичайним громадянам.
Разом з тим, в сфері нагляду за ЖКГ склалася воістину унікальна ситуація. Тривалий час тут не існує єдиного органу, який був би уповноважений проводити контролюючі заходи, і його компетенція не піддавалася б сумнівам. В кінцевому підсумку, ситуація з проведенням контролюючих заходів склалася таким чином, що основний контроль за діяльністю комунальних підприємств з надання послуг здійснюється органами місцевого самоврядування, які є їх засновниками”, – зазначає Олексій Панов, і додає, що навряд чи результати такого контролю можна вважати об’єктивними.
За його словами, діяльність інспекції не відрізнятиметься сильно від заходів, які проводяться іншими контролюючими органами в рамках Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”; у повноваженнях інспекції, в тому числі і тих, які стосуються можливості накладати штрафи, також немає чогось революційного.
“Однак, як я вже зазначав, створення нормативної бази для діяльності такого органу, як Державна житлово-комунальна інспекція, передусім, покликане уніфікувати і систематизувати державний нагляд у цій сфері, зробити його незалежним і ефективним, що має позитивно позначитися на якості послуг, що поставляються кінцевим споживачам”, – підсумував Панов.
Євгенія Дубінська, президент “Фонду розвитку та інновацій ЖКГ”, член “Асоціації управителів житла”, в коментарі сайту “Сьогодні” зазначила, що зараз підприємства, які поставляють комунальні послуги, є монополістами (наприклад, тепломережі, водоканали – жителі міст не мають альтернативних постачальників послуг ), тарифи на їх послуги досить великі і встановлюються держрегулятором, а якість таких послуг не завжди відповідає нормативним вимогам. І в цьому випадку робота ЖКГ-інспекції цілком виправдана, адже вони зможуть контролювати якість послуг.
“Але в разі надання житлових послуг, послуг з управління багатоквартирними будинками – робота такої інспекції незрозуміла. Адже якщо йдеться про послуги з управління багатоквартирними будинками, то договори на управління укладаються індивідуально на кожен будинок окремо. Керуючого вибирають самі співвласники будинку, і ціну на послугу також узгоджують співвласники, а не встановлює держрегулятор. Згідно із законодавством, ціна на послугу з управління багатоквартирних будинків – це договірна ціна між керуючим і співвласниками будинку. І контроль за наданням послуг за договором управління також покладено на співвласників. До того ж, у разі неякісного надання послуг співвласники в будь-який момент можуть розірвати договір і вибрати іншого керуючого. Цей ринок послуг на сьогодні відкрито”, – коментує ситуацію Дубінська.
Вона додає, що, водночас, повноваження і робота житлово-комунальної інспекції жодним чином не зачіпають інших учасників ринку ЖКП. Наприклад, органи місцевого самоврядування, населення та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Незважаючи на те, що ці учасники ринку часто не дотримуються вимог законодавства.
“Наприклад, жителі не платять за фактично отримані житлово-комунальні послуги, і ні одна інспекція не бажає контролювати це. Хоча в більшості випадків постачальники послуг саме в цих обставинах неплатежів і не можуть надати якісні послуги. Органи місцевого самоврядування, всупереч законам і постановам Кабміну, приймають свої рішення про надання житлово-комунальних послуг, що суперечать чинному законодавству і погіршують роботу підприємств – постачальників послуг. Але ніхто не бажає вести контроль за дотриманням вимог норм законодавства органами місцевого самоврядування. ОСББ використовують найману працю, не завжди бажаючи оформляти це офіційно і платити податки до бюджету, і вважаючись при цьому неприбутковими організаціями на самообслуговуванні”, – додає Дубінська.
За її словами, не зовсім зрозуміло, навіщо створювати новий перевіряючий орган, який утримуватиметься за рахунок бюджетних грошей, а його повноваження не охоплюватимуть всіх учасників ринку. За словами Дубінської, експерти галузі підтримають створення такої інспекції тільки тоді, коли вона контролюватиме всіх учасників ринку: постачальників послуг, споживачів, органи місцевого самоврядування, ОСББ.
Таким чином, поки що до законопроекту є чимало питань: чи працюватиме інспекція ефективно, або ж стане ще одним марним органом, який не може виконувати свої зобов’язання?
Нагадаємо, як розповідали новини “Сьогодні”, нещодавно уряд анонсував стратегію видобутку вітчизняного природного газу.
