Законодавство в сфері завершення людського життя та в сфері міграції стане центральною темою, яка розглядатиметься під час щорічної зустрічі юридичних консультантів єпископатів, що належать до Ради Єпископських Конференцій Європи. Захід відбуватиметься від 10 до 12 грудня 2017 р. в Люксембурзі та включатиме відвідини Суду Європейського Союзу та спілкування з деякими суддями, які там працюють.
Праці зустрічі в неділю ввечері відкриє кардинал Анджело Баняско, Архиєпископ Ґенуї, Голова Ради Єпископських Конференцій Європи, який доповідатиме разом з місцевим архиєпископом Жаном-Клодом Оллерішем, який також очолює Комісію «Справедливість і мир» Європи.
У повідомленні РЄКЄ зазначається, що протягом останніх десятиріч, внаслідок змін антропологічного, медичного та суспільно-економічного характеру, значно зросли проблеми морального та юридичного порядку, які стосуються теми завершення людського життя. «В наш час, коли “етап вмирання” дедалі більше “приватизується”, Католицька Церква пригадує нам про необхідність супроводжувати людину, яка досягла кінця свого земного життя. Для Церкви смерть не є кінцем життя, але переходом до вічного життя. Час, який зазвичай називають “кінцем життя”, становить, у дійсності, лише час, який потребує приготування та супроводу, а не досвід, який доводиться прожити в самотності», – йдеться у комюніке.
Тож перед обличчям розмаїття підходів та питань, пов’язаних із «кінцем життя», таких як евтаназія, асистований суїцид, біологічний заповіт, паліативна опіка, надмірна терапевтична настирливість, Церква прагне розбудити відповідальність різних дійових осіб, починаючи від самої ж особи, а також лікарів, родини, громади й, врешті, держави. Юридичні радники європейських єпископатів, що зберуться в Люксембурзі, обговорять діюче законодавство в цій сфері та існуючі законодавчі ініціативи, щоб запропонувати етичні рамки, які можуть стати орієнтиром для законодавців.
Ще однією темою, яка буде розглядатися, є регуляція іммігрантських потоків. У комюніке Ради Єпископських Конференцій Європи підкреслюється, що є очевидною «невідкладність органічних підходів, здатних вилитися в законодавчий апарат, спроможний захистити як мігранта, так і приймаючу спільноту».
Також і в цьому випадку різноманітність питань, пов’язаних з явищем міграції, а це возз’єднання сімей, статус біженців, процедури отримання притулку, надання громадянства, трудове законодавство й соціальна та медична опіка, вимагає уважного вивчення. А це для того, щоб політично-законодавчий порядок денний міг забезпечити необхідні гостинність та інтеграцію в пошані до невід’ємних цінностей, таких як захист людської гідності.
