Токійська галерея Aiiima проводить вже третю виставку, зорганізовану українською художницею Зоєю Скоропаденко
«Культурний обмін між Україною, Францією та Японією – це перетин художньої спадщини та творчого діалогу. Україна, зі своєю багатою історією, приносить унікальну перспективу в цей глобальний культурний процес. Париж, культурний центр Європи, є місцем зустрічі, де збігаються різноманітні художні настрої. Японія, із своєю глибокою художньою традицією, додає елегантності та вишуканості цьому динамічному обміну. Я шукаю натхнення саме у поєднанні української традиції культурних взаємодій, богемного духу Парижа та естетики Японії», – розповідає Зоя Скоропаденко.
Задум виставки «Paris comes to Tokyo» виник пів року тому, коли Скоропаденко зустріла свою японську колегу Кіну Сато на виставці японського художника Юдзо Саекі в Токійському музеї, повідомляє пресслужба The Meloy Art.
Юдзо Саекі народився у префектурі Ойта у 1898 році, і помер від туберкульозу у 30 років. Навіть у критичному стані, коли він вже не міг ходити, він все одно їхав у Париж, аби малювати.
Його історія надихнула Скоропаленко і Сато зорганізувати міжкультуральний обмін 100 років потому. Так Кіна Сато, на запрошення Скоропаденко, приїхала малювати Париж.
Мисткині також відвідали село Овер-сюр-Уаз, останній прихисток Вінсента Ван Гога. Він, до слова, був палким шанувальником японського мистецтва. Під час подорожі вшанували його пам’ять малюнками тих самих місць, які свого часу вразили Ван Гога – з того ж самого ракурсу, з якого малював ці місця він.
Тож тепер результат цієї творчої подорожі можуть побачити гості та мешканці столиці Японії.
Окрім того, на виставці експонуються і картини з кумедної серії «Blue boy&Red boy», колаборації Зої Скоропаденко з британським художником Клемом Чемберсом. На них смішний чоловічок, внутрішня дитина Чемберса подорожує серйозними пейзажами історичних місць намальованими Скоропаденко. Ця серія мала величезний успіх у Парижі та Нью-Йорку, і от тепер «хлопчики» потрапили і до японських шанувальників.
На більшості виставок, зорганізованих Зоєю Скоропаденко, присутні не лише картини сучасників, а й історичні картини чи малюнки відомих митців минулого. Це дає можливість відвідувачам відкрити цікаві, а іноді й несподівані факти з історії мистецтва, котрі зазвичай ховаються від публіки у приватних колекціях.
Такою історичною перлиною виставки «Paris comes to Tokyo» є малюнок класика американського кінематографа Джорджа Орсона Велса, колишнього мешканця Чикаго та творця культової стрічки «Громадянин Кейн». Це – портрет Цуґухару Фуджіта, французького художника японського походження.
Фуджіта приїхав до Парижа на початку минулого сторіччя і став одним із найвизначніших представників Паризької школи. І от тепер він, разом з Парижем Кіни Сато і Зої Скоропаденко, «повернувся» на Батьківщину.
«Париж мав надзвичайне значення для японських художників, таких як Саекі Юдзо, Різабуро Умехара і Фуджіта, виступаючи центр культурного обміну та художньої інспірації. Богемна атмосфера французької столиці на початку 20-го століття слугувала сплавом, де ці художники могли взаємодіяти з західними художніми рухами, зберігаючи при цьому суть своєї японської спадщини. Для Саекі Юдзо Париж став трансформуючим простором, де він поглиблювався у західні техніки мистецтва, сприяючи унікальному злиттю, яке виявляється в його творах. Різабуро Умехара, натхненний багатою художньою сценою, інтегрував європейські техніки у традиційне японське живопис, створюючи гармонійний злет стилів. Фуджіта не лише впроваджував японську естетику в європейське мистецтво, але також відігравав ключову роль у формуванні культурного діалогу між Японією та Францією», – розповідає Зоя Скоропаденко.
Галерея Aiiima розташована у нещодавно збудованому хмародері Хікарія у всесвітньовідомому районі Токіо Шібуя. Хікарія – осередок пошановувачів прекрасного, мистецтву тут присвячено декілька поверхів: музеї, декілька галерей, творчі хаби, кінотеатр та театральний простір. Відтак українське мистецтво тут має своїх постійних шанувальників.
Власники галереї Aiiima давно і потужно підтримують і українських митців, і Україну. Будемо сподіватися, що наступного року Скоропаденко зможе «привезти» до Токіо Київ, рідний для неї Львів, або ж свою малу Батьківщину – Кривий Ріг.
