– Ukrainians?? Hi guys! – з подивом, але щиро й радо віталися ветерани війн з США, Британії, Грузії, Литви та інших країн, ледь побачивши синьо-жовті прапорці. Зовсім незнайомі люди дивилися на українців, як на старих знайомих, плескали по плечу і демонстрували неодмінне 
👍. Принаймні, таке відчуття виникло у наших, коли вони вийшли на трасу марш-кидку Cateran Yomp’18.
Ветеранські команди зі всього світу, більше 100 діючих військовослужбовців. Усі вони мають важкі поранення, пройшли складний шлях реабілітації та відновлення. Але не втратили сили волі. І щоб довести це, щороку приймають участь у цьому заході. Цьогоріч вперше долучилися українці.
Наших було шестеро: старший — Максим Музика і, власне, п’ять учасників – Павло Мамонтов, , Олексій Коротченко, Дмитро Фесенко і Сергій Романовський. Всі мали поранення, Сергій в бою втратив ногу.
Марш-кидок виконується протягом доби. Траса неймовірно важка – круті гірські підйоми, болотисті низини. Біль у ногах прикрашають лише чудові краєвиди Шотландії. Принцип оцінювання простий – необхідно вкластися в певний час на певній дистанції. Пройшов за нормативний час 35,4 км – отримай бронзу. Дійшов до відмітки 72 км – срібло. Здолав 86 км – золото.
Наші з самого початку вирішили – йдемо за золотом. Вперті ж хлопці. У підсумку – натерте все, що можна натерти, покусане мошкарою все, що можна покусати, болить все, що може боліти. Але результат!.. 5 золота і 1 бронза! Через до крові натерту культю і розряджений протез Сергій Романовський хоч і хотів, але не зміг продовжити путь. Та навіть за це він став неймовірним прикладом для інших. І його бронза є золотом для інших, хто йшов своїми…
Для чого такі складнощі? – запитає пересічний громадянин. На таке запитання у всіх тих, хто був на Cateran Yomp’18, відповідь одна – довести самим собі і оточенню, що вони можуть, попри рани і ампутації, бути самодостатніми. Наші п’ятеро хлопців сьогодні теж це довели. Чи зроблять це інші у такий чи інший спосіб? Це запитання, відповідь на яке можуть дати лише самі ветерани. І система реабілітації.
Роман Туровець
Фото:
