У словнику українського націоналіста немає слова “капітуляція”!

Звертаюся до вас, бо це єдине, чим можу допомогти нашій землі, яка зараз у великій небезпеці.

Мені іде 88-ий, я була медсестрою УПА, в 1945-му заарештована НКВС, засуджена на 15 років каторги в Магаданських таборах. Я не маю сили вийти на Майдан і стати поруч з вами. Наше покоління вже відходить, так і не побачивши тієї справді незалежної України, за яку ми боролися, за яку погинули в криївках мої брати – 25-літній Іван та 16-літній Адам Ясені.

Але ви молоді, ви сильні!

Діти, зараз на вас пішли озброєні загони Беркуту, що є ганьбою для нашої країни і для гордого птаха, що не нападає уночі на беззахисних.

Стійте, діти, стійте твердо й витривало, бо ви є зараз єдиною надією нашою на кращу долю!

Не сподівайтеся на допомогу з-за кордону. Мої брати в УПА також чекали, коли нам допоможе Європа. А вони не допомогли… І тепер вони вичікують, не чують нашого крику про допомогу, бо вони не знають, з якими злочинцями при владі ми маємо справу.

Мусимо сподіватися тільки на себе.
Тримайтеся, діти, тримайтеся міцно, бо завтра може бути пізно.
Молюся за вас.
Слава кожному з вас, тих, хто зараз захищає серце Києва!

Лідія Романчук, медсестра Української Повстанської Армії, політв’язень.

Comments

0 comments

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

1 × three =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh