29 січня 2014 року понад тисяча людей зібралися на Аскольдовій могилі у Києві, аби вшанувати пам’ять Героїв Крут. Участь у заході також взяли більша частина фракції Всеукраїнського об’єднання “Свобода” у Верховній Раді України, представники инших опозиційних сил та громадськість. Під час заходу відбувся молебень за відважними юнаками, які 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути дали бій большевицькій армії Муравйова.
Звертаючись до учасників заходу, народний депутат України від ВО “Свобода” Ірина Фаріон наголосила, що нині зійшлася історія в одному пориві – минуле і сучасне.
“Це дзвони у наше серце, нашу душу, бо те, що відбувалося майже 100 років тому сьогодні повернулося до нас у дуже подібний спосіб. Це свідчить, напевно, про те, що не змінилася суспільна свідомість. Тоді ми програли війну московським бандитам, бо більшість української спільноти не підтримала націєцентричного пориву. Сьогодні маємо подібну ситуацію, коли частина нашої держави з колонізованим способом мислення не вміє віднайти себе, не вміє бути собою, ані бути в собі. Щойно сталася трагедія під Крутами, як вона відразу була заборонена – не можна було ні слова говорити про цей подвиг. Лише Галичина, починаючи з 1926-го року, взяла цю подію для того, аби мати її за приклад для наслідування.
Для нас сьогоднішніх це означає те, що пам’ять це те, що повертає нам свідомість, дає перспективу у майбутнє та робить нас нацією, яка врешті-решт буде самостійною, самодостатньою, буде гравцем на світовій арені та історії й не озиратиметься на чиюсь думку. Наше завдання нині полягає в тому, аби ми зійшли із московської орбіти. Страшні паралелі: саме тоді 22 січня московити оголосили нам війну – 22 січня цього року ми втратили наших хлопців: Самвела, Михайла, Романа.
Нехай ідуть у темінь наші вороги – ми не маємо часу на те, аби віддавати наше життя сирій землі, допоки ми не встигли ще багато зробити. Якщо вони так хочуть нашої смерти, то ми маємо жити усупереч всьому і незважаючи ні на що.
Сподіваюся, що наші вчорашні політичні новини додали нам сили і снаги, наші хлопці, біля могили яких ми стоїмо, насправді передали нам у руки програму нашого життя і визволення. Один із них, на прізвище Піпський із Львівщини, коли москалота розстрілювала його, перший промовив гасло, яке нині обіймає всю Україну – “Слава Україні! Героям слава!”. Нехай додадуть вони нам сили і снаги боротися. Ми не відступимося і жодною ціною не подаруємо їм того, що вони робили з нашою землею. Ми відплатимо, бо пам’ять це не лише світле світіння всередині, це й відплата за те, що зроблено злого!” – зазначила Ірина Фаріон.
