Українське військо

У Державному науково-дослідному інституті (ДНДІ) авіації розглядають локалізацію радянських винищувачів в Україні

В щорічному збірнику наукових праць за 2020 рік начальник науково-дослідного відділу, кандидат технічних наук Тараненко В.В. та провідний науковий співробітник, кандидат військових наук, старший науковий співробітник Коцуренко Ю.В. описують цю проблему у статті «Обгрунтування доцільності, можливості і фінансової вигоди виробництва тактичного літака четвертого покоління в Україні замість закупівлі аналогів за кордоном».

Кандидатами на виробництво в Україні вони називають розроблені у 1970-х роках винищувачі МіГ-29 та Су-27, обидва з яких виконали перші польоти 44 роки тому у 1977 році.

Розгляд можливості виробництва відбувається у контексті наявності ремонтних підприємств на території України – Державного підприємства «Львівський державний аварійно-ремонтний завод» та Запорізького державного авіаційного ремонтного заводу «МіГремонт».

Дані підприємства мають можливість ремонту окремих частин планер та заміни пошкоджених їх елементів.

Державний науково-дослідний інститут авіації розглядає можливість локалізації радянських винищувачів в Україні

Фото: Дивись.info

Де саме пропонується здійснювати виготовлення нових планерів для винищувачів у праці вони не описують та не наводять необхідні фінансові витрати для виробництва спеціальної технологічної оснастки для цього.

Оминаючи цей важливий крок, наповнити виготовлений десь і кимось планер пропонується двигунами, електронікою та зброєю виробами українського військово-промислового комплексу.

Про виготовлення цих важливих компонентів вони не вказують, але цього разу зсилаються на роботу Підчибія Л.В. «Щодо проблеми створення перспективного тактичного винищувача Повітряних Сил України» де у питанні забезпечення двигунами він посилається на виробництво двигунів на ДП «Івченко-Прогрес» та АТ «Мотор Січ».

Державний науково-дослідний інститут авіації розглядає можливість локалізації радянських винищувачів в Україні

Турбореактивний двоконтурний двигун АІ-322

В інтерв’ю керівник бригади відділу газодинамічних розрахунків і перспективних розробок ДП «Івченко-Прогрес» Олександр Єланський, що роботи над найпотужнішим на сьогодні спроєктованим на підприємстві турбореактивним двоконтурним двигуном AI-322, розпочались у 1998 році і тривали 15 років:

«Авіаційний двигун створюється 15 років. От двигун, про який ми говорили, АІ-322 я закладав у травні 1998 року. Це були його ідеї та перші розрахунки», – сказав Олександр Єнаський в інтерв’ю Security Talks.

Потужність останньої модифікації АІ-322-300 складає на злітному режимі складає 3000 кгс, а для прикладу РД-33 до винищувачів МіГ-29 5040 кгс, а при форсажі 8300 кгс. Відповідно необхідно створення нового двигуна для локалізованого винищувача.

Державний науково-дослідний інститут авіації розглядає можливість локалізації радянських винищувачів в Україні

Винищувач МіГ-29МУ1 після капітального ремонту на ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод». Фото: пресслужба ДК «Укроборонпром».

Лише по позиції авіаційного двигуна, він може бути створений до або після 2035 року, як раз коли Візією Повітряних Сил ЗСУ передбачено виведення зі складу бойової авіації радянських бойових літаків, які на той час повністю вичерпають свій ресурс.

Так само у роботах не згадані системи виявлення опромінення, шасі, БРЕО тощо, які в Україні не локалізовані.

Аналогічна ситуація є за більшістю систем, які використовуються у винищувачах. В роботах діячів не згадані системи катапультування, у радянських винищувачах МіГ-29 та Су-27 використовуються катапультні крісла К-36ДМ, які виготовляються у Росії та при локалізації винищувачів в Україні їх поставка до нас не можлива. Можна згадати приклад, коли Аргентина не змогла придбати винищувачі JF-17 спільної розробки Китаю та Пакистану через заборону уряду Великої Британії на поставку крісел.

Державний науково-дослідний інститут авіації розглядає можливість локалізації радянських винищувачів в Україні

Відремонтований та модернізований винищувач Су-27 Фото: АрміяInform

Для встановлення катапультних крісел західного виробництва необхідно провести адаптацію конструкції планеру для їх використання.

Приклад імпортозаміщення можна розглянути на літаках Ан-178 та Ан-70, які розроблені в Україні та використовують російські комплектуючі. Наприклад у замовлених літаках Ан-178 для Міноборони України досі тривають роботи з імпортозаміщення та дослідний літак без російських запчастин все ще у процесі збирання. Відповідно локалізація радянських зразків може зайняти декілька десятків років, через які потреба у винищувачах покоління 4++ вже відпаде у сторону безпілотних авіаційних систем.

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

twenty + 14 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.