ЄС|NATO

У біженців з Донбасу є вибір – Україна чи іноземний солдат

   Мене часто просять розповісти чому я поїхала. Покинути рідний дім, друзів, виноград і кішок, покинути життя, яке було, майбутнє, яке вибудовувалася саме там, у Криму – на це повинна бути вагома причина. Але насправді не було ніякої відчутної причини, яку можна було б конвертувати в щось матеріальне. Наші будинки не руйнували, як це відбувається сьогодні з власністю мешканців сходу. В нас не стріляли. Якщо «затіхаріться» – так цілком можна жити, чекати російську пенсію, або звільнення від російської окупації, або того й іншого одночасно.

Я звикла прямо відповідати на поставлені запитання. Так простіше, ніж виляти і ухилятися. Тому, коли питання стало про те, що моя повага до Батьківщини , яка виховала мене, до права і загальнолюдським цінностям раптом поставлені на одну планку з «хотєлками» манкуртів, .. мені довелося відповідати на пряме запитання: «Де твоя Батьківщина, синку?».

Вибору не було. Бути собою, можливо тільки там, де ти вдома. Для одного будинок – це стіни, килим, документи на право власності. Для іншого Будинок – фортеця його душі, то що зберігає його цілісність і живить в довгому шляху до самого себе. Будинок – це ж не місце, це цінність, відчуття себе в праві.

Вибору не було. Залишатися в Криму, в своєму будинку, там, де я більше не в праві, означало втратити Будинок, а значить – погубити себе. Коли на одній чаші ваг виявляються зв’язку, шмотки, стіни, гараж, килим, а на другий душа … Вибору не було.

Сьогодні, почувши інтерв’ю Сергія Тарути, де він звертаючись до України, як до цілого, апелює до нещасної долі біженців з Донбасу, які тепер, не отримавши «допомоги» тут, змушені повертатися туди під бомбування, під обстріли, де козацьке і кімнати для тортур, я з подивом зрозуміла, що у цих людей є вибір. Або Україна, Батьківщина, яка захлиналася кров’ю матір турбуватиметься їх комфортом, або вони повернутися туди, де в праві автомат і іноземний солдафон.

Я не засуджую. Я просто не розумію. Але, я точно знаю, що мені робити з їх таким вибором. Ні в якому випадки не намагатися зрозуміти. На кону душа.

Дописувач: Лариса ВОЛОШИНА

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

5 × five =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.