Чашка кави в випадкової кафешці, де грає невдала музика.
І ось суворий боєць Азов, якого я жодного разу не бачила без автомата на ремені, каже мені:
– Схоже, перше, що потрібно зробити для відродження країни – це заборонити блатний шансон…
Завіса.
… Не-а, що не знявся таки. Знаєте, що азовці про свій Маріупольський рейд говорять з посмішками? Що це був “БОЙОВОЮ ВИХІД КАНДИДАТІВ НАУК” …
Бо один мій співрозмовник виявився кандидатом економічних наук, а другий – кандидатом наук медичних. І розповідали вони мені про воюючих з ними пліч-о-пліч аспірантах. І про те, що самі вражаються тому, як вільно майже що весь молодняк Азово базікає по-англійськи, деякі знають французьку, іспанську, а один боєць – навіть і арабська.
І прозвучало це все просто деталлю, між справою, тому що говорили зовсім про інше. Вони не хваляться. Вони самі з цього приколюються – який цікавий у них колектив підібрався. При прийомі в добровольчий батальйон нікого ж не тестували на наявність вищої освіти. Ну просто – ось так от вийшло…
