Відбулося те, що прогнозували ще 2 місяці тому: Росія призупинила поставки газу в Україну і подала позов до Стокгольмського арбітражу на $ 4,5 млрд. У свою чергу НАК “Нафтогаз України” подав зустрічний позов на $ 6 млрд.
Ця історія сприймається як НП національного масштабу. Всіх хвилює, як ми проживемо без російського газу. Але будь-яка криза – це додаткові можливості. І нова газова війна – не виняток.
Можна виділити п’ять причин, чому перекриття газового крана Росією – це добре для України.
Зможемо розірвати кабальний газовий контракт від 2009 року
За час його дії Україна отримала величезні збитки, яку обчислюються десятками мільярдів доларів. Всі 5 років, поки ми його виконували, Україна фактично дотувала російський “Газпром” і давала можливість компанії заробити надприбутки. Не дарма головним бар’єром на тристоронніх переговорах між Україною, Росією і ЄС була не ціна, а сам контракт. Росія категорично відмовляється що-небудь міняти в самому документі, і тим більше підписувати новий. Дійсно, навіщо міняти супервигідні правила гри, термін яких закінчується в 2019 році? А от для України вони смерті подібні, і навіть складно уявити, що буде, якщо ми не зможемо змінити їх цього року.
Диверсифікуємо поставки енергоресурсів
Росія дуже сильно боїться, що Україна почне купувати газ у будь-кого, крім них. Мета Кремля – ??не допустити появи якої-небудь альтернативи “Газпрому”. Щоб досягти її, в хід йде і батіг, і пряник. З одного боку, РФ викуповує транзитні обсяги у Словаччині, дає знижку на газ для Туреччини тощо, а з іншого – загрожує країнам ЄС обмежити обсяги поставок, якщо вони в рамках реверсу продаватимуть газ Україні. Фактично сьогодні “Газпром” намагається взяти Україну в газову блокаду і не допустити ні реверсу, ні імпорту зрідженого газу, ні реалізації інших проектів з диверсифікації.
Судові розгляди в Стокгольмі – хороша можливість розірвати цю газову блокаду. Правильна дипломатія і усвідомлення того факту, що з Росії ми отримаємо 0 кубометрів, зроблять диверсифікацію реальністю.
Зможемо збільшити ставку транзиту
Парадокс, але в українсько-російському контракті записана відчутно завищена базова ціна на газ в $ 450 за тисячу кубометрів, тоді як ставка транзиту поступається європейським тарифами. Сьогодні вона становить близько $ 3 за тисячу кубометрів газу на 100 км, а повинна бути не менше $ 4-5. У результаті Україна втрачає не менше $ 1 млрд щорічно.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вже доручив підвищити ставку транзиту. Будемо сподіватися, що ми доведемо почату справу до кінця. Тим більше, що альтернативи українській ГТС сьогодні немає.
Будемо економити і скорочувати споживання газу
Згідно з даними ДП “Держзовнішінформ”, енергоємність виробництва в Україні в 2-3 рази вище, ніж у країнах ЄС і США. В Україні співвідношення енерговитрат і заробітної плати в собівартості ВВП становить 70% на 10%, а в Німеччині – 35% на 35%.
Очевидно, що без впровадження енергоефективних проектів та істотного скорочення споживання енергоресурсів, у тому числі газу, наша економіка не може бути конкурентною. Епоха бездумного спалювання “блакитного” палива назавжди пішла в минуле. Прийшов час усвідомити це і нам – і промисловому сектору, і звичайним споживачам.
Почнемо використовувати свій власний енергетичний потенціал
Тільки за рахунок твердого біопалива вже в найближчі кілька років ми зможемо заощадити від 3,5 до 7 млрд кубометрів газу. І якщо раніше це нікому не було цікаво, тому що вище керівництво країни хотіло отримати відкат від газового контракту з РФ, то зараз прийшов час використовувати власний енергетичний потенціал.
Сьогодні в Кабміні лежить план першочергових заходів, спрямованих на заміщення газу. Поточна ситуація однозначно посприяє його швидкому прийняттю і, що ще більш важливо, виконанню. Часу на порожні розмови ні, прийшла пора діяти.
Иван НАДЕИН.
