Уся надія на наших опозиціонерів була марною. Після вчорашніх подій усі чекали якигось конкретних дій від нашої опозиції, та все завершилося в інтерв’ю в стінах Верховної Ради України. Усі покритикували бандитську владу, потупали ногами, помахали головами і розійшлися…
Цитата: – Що ви від мене хочете? Що я міг зробити?, – Запитував лідер УДАРу Віталій Кличко в кулуарах. – Ну, наприклад не дати вести засідання Калетника, – припустив кореспондент INSIDER. – Я? Я повинен це робити?, – Роздратовано відповів Кличко, і відправився в зал. Наступне питання міг бути: ви точно йдете в президенти, впевнені? Може, добре подумаєте?
Пригадуєте як після Харківських Угод ледве не вся Свобода у повному складі заявляла про беззубість тодішньої опозиції? “Та як так можна, якби ми були в парламенті, то цього б ніколи не сталось, ми б кістьми лягли, а не дали б прийняти антиУкраїнський закон!”…Тепер вони кажуть “А що ми могли зробити?”…
“Я обирався до парламенту України, а не Північної Кореї. Працювати у Верховній Раді, яка своїми законами порушує базові конституційні права 45 мільйонів громадян і замість зміцнення демократії та верховенства права перетворює Українську державу на диктатуру, – я не можу. Це суперечить моїм життєвим принципам і цінностям”, – написав Гриценко. Так ви ж, пане Гриценко і є опозиціонером, і хто як не ви повинен змінювати нашу владу…
Петра Порошенка у народі називають Фарбований Лис, оскільки він встиг побувати при владі ледве не у кожному уряді. Починав як партієць СДПУ(о), яким рулив Медведчук, згодом став кумом Ющенка, секретарем ради національної безпеки і оборони України, головою ради Національного банку України. В уряді Азарова став міністром економічного розвитку і торгівлі. А вчора в парланті в такий важливий момент був відсутній. Теж хоче стати президентом…
Та ви ж мужі України, ви опозиція, і ви повинні боротись з цими діями теперішньої влади. І дійсно лягти костями, тільки щоб не відбулося вчорашнє засідання ВР, ви повинні були заблокувати усю роботу, та вкрайньому випадку їздити і блокувати виїздні засідання. Ще з початку революції потрібно було заблокувати роботу ради. Тепер всі у розмахуванні руками, кручучи “банда” і “що ми могли зробити?” йдуть з опущеними головами.
Зараз тільки наш народ в змозі чимось зарадити цим подіям в Україні. На завершення приходить одна думка, а от якби була вільна Юлія Тимошенко, чи творилось б таке в країні?
Боротьба триває.
Не будьте осторонь, не «продиваньте» своє майбутнє! Якщо ви не маєте змоги побувати на Євромайдані, допоможіть тим, хто там перебуває. Це вже не просто революція, а роволюція гідності українця.
Добровільний збір коштів для потреб Євромайдану: картка Приватбанку 5457082230251691 (НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ ДО МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ!) Кожна копійка буде великою допомогою!
