Степан Бандера пропонував розчленувати Росію на малі держави

Степана Бандеру вбив агент КДБ Богдан Сташинський. У Мюнхені, біля дверей його квартири на Крайтмаєрштрассе, 7. Убивця вистрелив йому в обличчя синильною кислотою з пістолета-авторучки. 

Завдання Сташинського було не таким простим — належало вбити саме цю людину. Це тепер портрети провідника Організації українських націоналістів широко тиражовані. І найпоширеніший — довоєнний знімок: гострі суворі риси енергійного обличчя. В Інтернеті під цим портретом можна зустріти коментар: “Он чертовски похож на Вову Путина!” Так ось — Сташинський стріляв не в такого чоловіка: наприкінці 1950-х Бандера мав лице добродушно-кругле.

Справа для вбивці ускладнювалася і тим, що “об’єкт” жив під чужим іменем. На той час він звався Штефан Попель. Нібито скористався паспортом Степана Попеля — філолога і шахіста, чемпіона Львова і Парижа, що виїхав до США. Отже — Попель. Навіть його діти, читаючи в газетах про Бандеру, не знали, що їхній батько і є той самий Бандера.

Для встановлення особи Сташинському знадобилося кілька місяців. Уперше він побачив свою жертву 1958-го в Роттердамі, на церемонії вшанування засновника ОУН полковника Коновальця, вбитого чекістами за 20 літ перед тим. Бандера приїхав до Роттердама на темно-синьому “Опель Капітані”. Був у сірому плащі й капелюсі, невисокий. На вигляд — 165 см або й вищий. Хоча польська поліційна анкета часів його юності фіксує зріст 159 см.

Вважається, що малий зріст був причиною любовних драм у молодості Бандери. Його ігнорувала перша любов — Юлія Якимович. Згодом так само вчинила й Ганна (Нуся) Чемеринська. Вона обрала іншого оунівця — Ярослава Барановського, що мав героїчну зовнішність, але був рідкісним роззявою й губив секретні документи. За те Бандера вимагав вигнати Барановського з лав українських націоналістів. Керівництво не погодилося, і це нібито послужило однією з причин розколу ОУН на бандерівців і мельниківців.

Дехто з дослідників вважає, що причина неприязні Бандери до Барановського проста: той був високим. Утім Бандера зумів успішно подолати ці комплекси й при малому зрості був добрим баскетболістом. При тому в міському натовпі не виділявся, що утруднювало стеження за ним. Одначе Сташинський за кілька місяців призвичаївся до своєї мішені. Добре вивчив розпорядок дня та маршрути “громадянина Попеля”.

В останній день свого життя опівдні Бандера сів у синій “Опель Капітан” і поїхав на ринок, потім додому. Він був лівша і кобуру з револьвером носив під правою пахвою У правій руці тримав пакет із помідорами, а ліву простягнув до кишені, щоб дістати ключа від квартири. У цей момент Сташинський підійшов до нього і вистрелив. Це було 15 жовтня 1959-го о 13.05. Скоро Бандеру знайшли — синильна кислота не встигла випаруватися, тому й запідозрили вбивство.

Бандера завжди був готовий до такого фіналу. Ще коли його обрали провідником ОУН, сказав соратникам: “Приймаю від вас цей смертний вирок”.

Убивати його тоді, здається, не було особливої необхідності. УПА розгромлена, а сотні тисяч її бійців або симпатиків лежать у могилах чи сидять в Сибіру. Однак у світі тривала холодна війна, всі чекали, що вона переросте у війну справжню. Бандера тим часом залишався Бандерою: тоді на всю Європу він пропонував розчленувати Росію на малі держави. Такого противника залишалося тільки вбити, що й зробили.

Радянська преса натякала, що Бандеру знищили свої, бо суперечок серед українських націоналістів справді вистачало. Але через два роки Сташинський здався німецьким властям і розповів, що він виконував замовлення КДБ.

Замість восьми років ув’язнення Сташинський відсидів чотири

Убивця Бандери Богдан Сташинський народився 1931 року в Борщовичах піді Львовом. По війні його сестри були пов’язані з ОУН-УПА, а Богдан навчався у Львові. Їхав додому в поїзді “зайцем”, був на цьому спійманий і завербований радянською держбезпекою. Його шантажували тим, що репресують сім’ю. Оунівці скоро вирахували його як чекістського агента, й Богдан відкрито перейшов на службу до “органів”. Згодом його перевели на агентурну роботу до Східної Німеччини. Діяв під різними іменами. За два роки до замаху на Бандеру знищив відомого діяча ОУН Лева Ребета — за допомогою пістолета, що стріляв синильною кислотою. Після пострілу в жертви зупиняється серце, через те смерть Ребета вважали природною. Лише згодом Сташинський розповів, як було насправді.

Після вбивства Бандери він одержав орден Бойового Червоного Прапора й попросив у шефа КДБ Шелепіна дозволу одружитися з німкенею, перукаркою Інґе Поль. Дозволили з умовою, що сім’я житиме в Москві. Інґе не сподобалося в СРСР, вона повернулася до НДР. Там навесні 1961 року народила сина. Восени дитина померла, й Сташинському дозволили поїхати на похорон. Вони з Інґе втекли за день до похорону до Західного Берліна. Сташинський здався властям і розповів, хто він. Його судили. За обидва вбивства — як “невільне знаряддя в руках КДБ” — одержав вісім років ув’язнення. Відсидів чотири — і зник. КДБ втратило його слід. Про це подбали американці. Кажуть, Сташинський досі живе — чи то в Чикаго, чи в то Південній Африці. Про долю Інґе Поль нічого невідомо.

1909, 1 січня — Степан Бандера народився в Старому Угринові на Івано-Франківщині (тоді — Австро-Угорська імперія). Батько — греко-католицький священик, був капеланом в Українській галицькій армії в 1919–1920 роках. Троє братів Бандери загинули від рук гестапо під час Другої світової, батька розстріляли чекісти 1941-го, троє сестер відсиділи великі строки в ГУЛАГу

1928 — вступив до Організації українських націоналістів, почав навчатися у Львівській політехніці на інженера-агронома, диплома не отримав

1932 — став заступником крайового провідника ОУН, а наступного року — крайовим провідником. Через два роки його арештувала польська поліція як організатора гучних терактів: убивство радянського консула на знак протесту проти голоду в Україні, убивство міністра внутрішніх справ Польщі — на знак незгоди з полонізацією українців. Засуджений до смерті, вирок замінили на довічне ув’язнення — загалом сім пожиттєвих термінів

1939 — звільнений із тюрми після падіння Польщі. Тоді познайомився в Кракові з Ярославою Опарівською, обвінчалися 1940-го. Мали трьох дітей: Наталю, Андрія, Лесю

1940 — після розколу ОУН став провідником її радикально-революційного крила ОУН-Бандери

1941–1944 — ув’язнений німцями в концтаборі Заксенхаузен за відмову відкликати Акт відновлення Української держави, проголошений у Львові 30 червня 1941 року

1959, 15 жовтня — вбитий у Мюнхені агентом КДБ. Похований 20 жовтня на цвинтарі Вальдфрідгоф. ОУН вивезла родину Бандери до Канади, де досі живе його донька Леся й кілька онуків. Один із них — Степан Бандера, син Андрія, — журналіст, від 1997 року живе й працює в Україні.

Gazeta.ua.

Comments

0 comments

7 коментарів

  1. Степан Бандера

    [пі-пі-пі]

  2. Максим

    И здесь задницолизы раисси приперлись! Поцелуйте [пі-пі-пі] ПТН ПНХ в тоже место, ему пишите оды и посвещайте стихи, можете и в любви признаться, он оценит ваш лакейский труд. Скажите ему спасибо, что научил украинскому языку, а то вы [пі-пі-пі] чтоб разобрали и не написали б такую тупую фигню.

    ЄДИНА КРАЇНА! ЕДИНАЯ СТРАНА!

  3. Ваш “бандера”-чистый клоун был,чистой воды неудачник типа революционер.Борьба за независимость-это всё понятно,но если бы это была ДЕЙСТВИТЕЛЬНО как говорится”независимая борьба”….Вспомни подразделения”галичина”,”нахтигаль”и др.!!!
    Если уж бороться “СО ВСЕМИ”,то это не значит под кого то”ложится”-по ситуации когда выгодно,а потом когда гитлеровцы поняли с кем имеют дело,то бросили их в”котёл-окружение”советских войск где почти всех уничтожили-и тогда [гав-гав] иже с ним по концлагерям пошли.
    После этого”борцы за независимость”-типа обиделись теперь уже точно”на всех”,и вот тут вообще оказались со всех сторон”в анусе”,так что пришлось”в схронах”до середины 50-х годов ховаться…Чисто”хохляцкий”принцип в худшем проявлении-а вдруг”прокатит”……и тогда не срослось и сейчас ненадолго….используя политико-экономическую ситуацию в стране и правителей-уродов вознесли флажок…так и сейчас этих революционеров ОПЯТЬ ЖЕ использовали…..и в скором времени или эта или другая власть “сольёт”их,можешь не сомневаться….только не надо про народ тут говорить,вот именно народ и разберётся со всеми вопросами……и те же на майдане
    …….
    Про Бандеру.
    Тодi вас люди називали псами, —
    Бо ви лизали нiмцям постоли,
    Кричали «хайль» охриплими басами
    I «Ще не вмерла»: — голосно ревели.
    Ви пропили б уже îî, небогу,
    Розпродали б i нас по всiй землi,
    Коли б тодi Вкраîнi на пiдмогу
    Зi сходу не вернулись «москалî».
    Симоненко Василь
    Вот кто ваш Бандера и его идеалы.

  4. Перехожий

    По суті своїй московська держава і є федерацією, тобто насильно зігнаним збіговиськом поневолених народів.
    І довести це можна тим, що ніколи миру там не було, завжди повставали Україна, Кавказ, Урал, не кажучи про інши народи.

    Ну не даремно ж її завжди називали “тюрмою народів”

  5. Бачимо, що дописувач навіть не SS, а SSS, тобто суперSS, як і більшість путіноїдів-московитів.

  6. бЛЯНДЭРА!
    Это тварь, скотина, редчайшая, сволочь, низкий подмойник, плевательница, урна для гнили, урод и ЧЁРТ!
    Кто ГЕРОЙ, так это СТАШЕВСКИЙ, который замочил эту ТВАРЬ!
    Всех его родственников, в Канаде, следует замочить, так же!
    Что бы не воняло, этой фашисткой сволочью!
    Анафема!

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

4 × 4 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh