На ці та багато інших запитань читачів щодо соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей під час «гарячої» телефонної лінії «Народної армії» відповідав начальник відділу соціальної політики Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Сергій КУЧЕРЕНКО.
Олександр Б., Київська обл., військовослужбовець:
— Нещодавно прочитав, що створена міжвідомча робоча група для підготовки пропозицій щодо внесення змін до законодавства в частині вдосконалення критеріїв надання статусу учасника бойових дій. Які зміни вже напрацьовані? Чи торкнуться вони осіб, які вже отримали статус?
— Прем’єр-міністр України доручив Міноборони спільно з іншими органами виконавчої влади утворити міжвідомчу робочу групу для підготовки пропозицій щодо внесення змін до законодавства в частині вдосконалення критеріїв надання статусу учасника бойових дій особам, які брали безпосередню участь в АТО, та порядку його встановлення з метою унеможливлення отримання статусу учасника бойових дій особами, які не брали участі в бойових діях. На цей час триває опрацювання зазначеного питання.
Осіб, яких вже визнано учасниками бойових дій, зміни не торкнуться.
Тарас ДУДИЧ, мобілізований:
— Я отримав поранення в бою. Проходив лікування в госпіталі, військово-лікарською комісією був визнаний обмежено придатним. Скажіть будь-ласка, чи маю я право на виплату одноразової грошової допомоги при пораненні і в якій сумі?
— Питання виплати одноразової грошової допомоги врегульоване статтями 16 — 16–4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
По завершенні лікування в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) військово-лікарська комісія має встановити причинний зв’язок поранення з виконанням обов’язків військової служби, а МСЕК — визначити ступінь втрати працездатності, встановити групу інвалідності на відповідний строк. У разі підтвердження цього факту в залежності від важкості отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення інвалідності ви маєте право на виплату допомоги в розмірі (визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975) від 4,8 до 96,5 тисяч грн відповідно до відсотка втрати працездатності (1% — 965,00 грн).
Тетяна ГОЛУБ, м. Суми, журналіст газети «Панорама»:
— Свого часу мені довелося писати матеріал про військовослужбовця Олександра Буйвола. У вересні минулого року підрозділ, в якому він проходив службу, потрапив під обстріл РСЗВ. Очевидці кажуть, що хлопець згорів у них на очах. Бійця досі не визнано загиблим. Хто має ініціювати судовий процес щодо встановлення факту загибелі — родина чи військова частина, в якій він проходив службу? Який механізм отримання виплат родинам тих військовослужбовців, тіла яких досі не знайдені?
— Ініціатива може надходити і від членів родини, і від командування військової частини, де проходив службу боєць. Це має бути спільна робота. На судовому засіданні факт загибелі бійця мають підтвердити свідки. Одноразова грошова допомога буде призначена та виплачена членам сім’ї загиблого військовослужбовця після встановлення в судовому порядку факту загибелі відповідної особи.
— І ще одне запитання. Які проблеми соціального захисту нині найбільш актуальні для родин військовослужбовців?
— 27 березня 2014 року прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII, яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та визначено, що пільги військовослужбовцям та членам їхніх сімей на санаторно-курортне лікування, проїзд у відпустку та оплату комунальних послуг надаються за наявності в них права на податкову соціальну пільгу, яка надається за умови, що середньомісячний дохід сім’ї військовослужбовця в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У 2015 році величина доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу не повинна перевищувати 1710 грн на особу.
Зазначене призвело до того, що правом на пільговий проїзд у відпустку та на оплату комунальних послуг може скористатись незначна кількість військовослужбовців.
Значно скоротилась кількість військовослужбовців та членів їхніх сімей, які скористались правом пільгового санаторно-курортного лікування (у 2014 році в порівнянні з 2013-м — майже в 13 разів (з 3227 до 233 осіб).
Для прикладу, середньостатистична сім’я військовослужбовця: він — командир роти, капітан, дружина тимчасово не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, і родина не має інших доходів, грошове забезпечення офіцера — 5096 грн. Ділимо 5096 грн на трьох осіб — виходить 1698 грн. За таких умов сім’я військовослужбовця матиме право на пільги.
З метою відновлення права військовослужбовців та членів їхніх сімей на пільгове санаторно-курортне забезпечення Департаментом соціальної та гуманітарної політики було опрацьовано проект Закону України «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у якому пропонується відновити право військовослужбовців та членів їхніх сімей на пільгове санаторно-курортне забезпечення без дотримання додаткових умов (незалежно від права на податкову соціальну пільгу).
3 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 739-VIII «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Проте його редакція відрізняється від запропонованої Міноборони. Так, відповідно до прийнятої редакції право на пільгове санаторно-курортне забезпечення надається військовослужбовцям та членам їхніх сімей за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів. Ця норма набуває чинності з 27 листопада поточного року.
У контексті порушеного питання важливо сказати ще про таке. Для врегулювання деяких питань житлового забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей Департаментом розроблено проект Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» яким передбачається запровадити норми щодо надання військовим частинам права оренди житла для військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та не забезпечені житловими приміщеннями, або за бажанням військовослужбовців виплачувати їм грошову компенсацію за піднайм (найм) житлового приміщення.
На цей час більше 19 000 військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом проживають у батьків або родичів, майже 2500 осіб проживають у гуртожитках, які не належать Міноборони та близько 15 000 осіб піднаймають (орендують) житло за власні кошти.
Додаткова потреба в коштах для Міністерства оборони України на реалізацію законопроекту становить близько 464 млн грн на рік.
На цей час законопроект знаходиться на погодженні в центральних органах виконавчої влади.
— На підставі яких законодавчих актів членів сімей загиблих військовослужбовців обмежили в соціальних пільгах?
— Члени сімей загиблих ветеранів війни та військовослужбовців, яким встановлено статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають право на пільги, передбачені статтею 15 цього закону.
Проте Законом України від 28 грудня 2014 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», ухваленого з метою створення умов для стабілізації фінансового стану держави, економічного та раціонального використання державних коштів, виходячи з фінансових можливостей, внесено зміни, зокрема, до статті 15 зазначеного закону, відповідно до яких:
— з 1 червня 2015 року членів сімей загиблих ветеранів війни позбавлено права на пільговий проїзд (безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту та безплатний проїзд один раз на два роки залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом);
— з 1 липня 2015 року пільги для таких осіб щодо безплатного одержання ліків і лікарських засобів, безплатного зубопротезування та 50-процентної знижки плати за користування житлом (квартирна плата), комунальними послугами, скрапленим балонним газом і вартості палива, а також абонентської плати за користування телефоном надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (на цей час — 1710 грн).
З метою відновлення зазначених пільг для членів сімей загиблих військовослужбовців Міністерство оборони України зверталося до Кабінету Міністрів України з відповідними пропозиціями.
У Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти щодо відновлення права на пільги членам сімей загиблих військовослужбовців (реєстраційний № 3150 від 18.09.2015 та № 3150–1 від 25.09.2015), які підтримуються Міністерством оборони України.
У контексті порушеного питання розповім одну із ситуацій. У Мукачівському гарнізоні в залі зібралося близько 250 осіб. У перших рядах вдови сидять, далі — дружини військовослужбовців, ще далі — призвані за мобілізацією. Встає вдова кадрового капітана і просить пояснити, чому її з 1 червня позбавили права на пільгові медичні послуги, з 1 липня залишили без пільг на сплату комунальних послуг, а сім’я військовослужбовця, який повернувся із зони проведення АТО й набув статус учасника бойових дій, має 75-відсоткову знижку на комунальні послуги?
Таке повідомлення викликало вкрай негативну реакцію в залі.
Проблема знову ж таки у прив’язці до величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Слід зазначити, що мінімальна пенсія в разі втрати годувальника по військовому закону становить 2 тис. 148 грн а це на 438 грн перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Інший приклад: моїй мамі 77 років, отримує пенсію в розмірі 1710 грн 88 коп, з відповідною надбавкою як член сім’ї загиблого. Наприкінці липня цього року із районного управління соціального захисту надійшло повідомлення: вибачте, але пільги щодо вас призупинені. Я поцікавився в Пенсійному фонді, чому. Бо пенсія на 88 копійок (!) перевищує розмір податкової соціальної пільги…
Віктор Ш., м. Київ:
— Чи існує сьогодні механізм укладання контракту з іноземцями, зокрема з росіянами, які виявили бажання захищати Україну? Чи матимуть ці військовослужбовці та їхні родини соціальні пільги нарівні з українцями?
— Верховна Рада України надала право служити в лавах Збройних Сил України іноземцям, прийнявши у жовтні 2015 року закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства».
Згідно з ним проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства здійснюється за контрактом на посадах рядового, сержантського та старшинського складу. Ці громадяни мають статус військовослужбовця Збройних Сил України.
Проте на таких осіб не поширено чинність Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Наталя СЕРЕДИЧ, с. Баштанка, Миколаївської обл., дружина військовослужбовця:
— Мій чоловік проходив військову службу у складі 42-го батальйону в зоні АТО з 20 червня 2014 року. У серпні минулого року потрапив у полон. Чи зобов’язує закон роботодавця виплачувати середню зарплату за час перебування в полоні? У Баштанському рибному господарстві, де працював мій чоловік до мобілізації, не поспішають надавати будь-які виплати. Допоможіть мені розібратися.
— Можу вас запевнити, що ніхто не має права відмовляти мобілізованому військовослужбовцю у виплаті середньої заробітної плати за весь період проходження військової служби, також і за час перебування в полоні. Для виправлення ситуації вам необхідно написати на ім’я роботодавця письмову заяву з вимогою виплатити заробітну плату та компенсувати втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати.
Зазначене питання врегульоване постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 105.
Андрій Андріченко, м. Харків, військовослужбовець:
— 2004-го року я отримав статус учасника бойових дій за виконання завдань у складі українського миротворчого контингенту на території Іраку. Чи потрібно мені отримувати статус УБД тепер уже за участь в АТО?
— Пільги учасникам бойових дій надаються на підставі статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» незалежно від підстав встановлення такого статусу.
Тож отримувати ще одне посвідчення УБД необов’язково. Однак, як відомо, органами місцевого самоврядування встановлюються додаткові пільги саме для учасників АТО, якими ви зможете користуватись лише в тому випадку, якщо дані про вас будуть внесені в єдиний реєстр учасників антитерористичної операції.
Тому, аби не втратити додаткові пільги та виплати, вам необхідно звернутися до районного управління соціального захисту населення за місцем реєстрації і стати там на облік.
Володимир Павленко, м. Одеса, військовослужбовець:
— Як відомо, діти учасників АТО мають право навчатись у вищих навчальних закладах за державний кошт. Я разом із групою батьків-учасників АТО неодноразово звертався до Національного університету «Одеська юридична академія» та Міністерства освіти і науки України із заявою про переведення дитини з контрактної форми навчання на бюджетну. Однак моє законне право не задовольнили.
— Ваш випадок, на жаль, непоодинокий. Якщо ви готові надати копії заяв, Міністерство оборони України підготує офіційне звернення до вишу та Міністерства освіти і науки України. Нагадаю, що в Україні з 6 червня 2015 року діє Закон України № 425-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їх дітей, дітей, один з батьків яких загинув в районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій або збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для отримання професійно-технічної та вищої освіти».
Цим законом, зокрема, встановлюється, що держава забезпечує дітям загиблих військовослужбовців, учасникам АТО до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах.
Відповідно до закону державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку.
Наталя МОЗГОВА, м. Павлоград:
— Чи мають право члени родини військовослужбовця, який помер у результаті хвороби, отриманої під час проходження військової служби, на одноразову допомогу в максимальному розмірі?
— Так. Це питання регулюється підпунктом а) пункту 1 статті 16–2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Членам сімей померлих військовослужбовців, смерть яких настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. З 1 вересня таким сім’ям виплачується 689 тис. грн.
Іван П., м. Житомир, мобілізований військовий пенсіонер:
— З якого моменту мені перерахують пенсію за час перебування в АТО?
— Корегування пенсії здійснюється з моменту вашого звернення до органу пенсійного забезпечення. Ваша заява буде підставою для перерахування пенсії за встановленою процедурою і строками. Також нагадую, що виплата пенсії під час проходження військової служби як мобілізованому військовому пенсіонеру вам не припиняється.
Віктор ШЕВЧЕНКО, м. Миколаїв:
— Чи передбачаються зміни в законодавстві для військовослужбовців при використанні чергових відпусток?
— Департаментом соціальної та гуманітарної політики МО України було опрацьовано законопроект щодо внесення зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині надання щорічних основних відпусток військовослужбовцям в особливий період. Військовослужбовцям надане право на перенесення щорічної основної відпустки на наступний рік.
На цей час ми опрацьовуємо законопроект щодо надання права військовослужбовцям на заміну частини щорічної основної відпустки грошовою компенсацією.
Євген М., м. Житомир, демобілізований:
— Учасникам бойових дій часом відмовляють у праві на безоплатний проїзд у транспорті. Куди звертатися в цьому разі?
— Питання надання пільг щодо проїзду не належить до компетенції Міноборони. Безкоштовний проїзд у міському та приміському транспорті для учасників бойових дій фінансується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим органам влади. Тож якщо особі відмовили у праві на проїзд, це питання слід вирішувати на місцевому рівні — у районних органах соціального захисту населення та органах місцевого самоврядування. Раджу написати заяву у відділ по роботі зі зверненнями громадян при місцевих органах самоврядування і впродовж місяця отримаєте вичерпну відповідь.
Записали Тетяна МОРОЗ,
Віктор ШЕВЧЕНКО,
Дмитро ГАМАШ
Телефон «гарячої» лінії Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України: (044) 454-43-37.