Українське військо

Сьогодні під Донецьким аеропортом ми втратили двох побратимів – Білозерська

Сьогодні під Донецьким аеропортом ми втратили двох побратимів.

Обох я добре знала, з обома дружила. З одним ходила в розвідку.

Сєва, Воловик Всеволод Валентинович, був професійним військовим розвідником. Людина-легенда, про нього ще напишуть книжки. Професіонал з великої літери. Провів 45 діб в полоні у ЛНР, вирвався звідти лише тому, що вони так і не дізналися, хто він. У житті – веселий, жартівник, спортсмен, виглядав значно молодше за свої під п’ятдесят, був зворушливо закоханий у значно молодшу дружину… Знайомі були давно, а долучився він до нас, коли почався Майдан. Сказав: я не хочу, щоб це усе закінчилося тим самим, як минулого разу. І загинув рівно через рік…

Побратим з позивним Морпєх – теж розвідник, молодий хлопець з Франківщини, простий хлопець із сільським корінням і з такою високою моральною планкою – я ще не зустрічала таких людей. Він постійно бурчав на тему, що жінкам не місце на фронті – і віддавав мені наш єдиний тоді на групу бронік, коли ми очікували ворожого нападу. Коли чув про якесь мародерство – був готовий прибити власноруч.

Одного разу попросив зробити і надрукувати йому кілька гарних фото – сказав: “Може, загину, щоб матері хоч пам’ять залишилася, який я був…”

Він перший загиблий з нашої розвідгрупи – пам’ятаєте, я публікувала це фото і писала, що всі зараз живі…

Дописувач: Олена БІЛОЗЕРСЬКА

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

four + sixteen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.