1-го квітня виповнилося 13 років з дня смерті Івана Павла II.
13 років тому тисячі віруючих на площі св.Петра у Ватикані брали участь в поточних безперервних молитвах за вмираючого Папу. Люди почали приходити на площу в ніч з 31 березня на 1 квітня 2005 року відразу після того, як ЗМІ повідомили про подальше погіршення стану здоров’я Папи Івана Павла II і його важкий стан.
Це сталося після кількох тижнів серйозної кризи, викликаної загостренням хвороби Паркінсона, спочатку представленої як грип, після двох перебувань Папи в лікарні й операції трахеотомії, і загальної слабкості.
Те, наскільки це серйозно, віруючі могли бачити кілька днів тому, під час відзначення Страсної П‘ятниці. У Страсну п’ятницю дуже хворий Папа мовчки дивився у своїй каплиці трансляцію Хресної Дороги з римського Колізею; це був перший раз, коли вона проходила без нього.
Папа, у якого виявилася дуже висока температура, був у третій раз за останні два місяці доставлений в лікарню – хоча й сильно не хотів цього. На площі перед базилікою почали молитися за нього. Медіа підкреслювали, що все вказує на те, що почався останній етап життя Івана Павла II. Всього через кілька годин після першої інформації на сайтах газет і по телебаченню з’явилися заголовки: “Папа помирає”, “критичний стан”.
Вранці 1 квітня Іван Павло II прийняв таїнство помазання хворих – і повідомив Ватикан, визнавши, що його стан дуже серйозний. У той час, кожну годину люди сотнями прибували на площу Святого Петра і до базиліка, щоби долучитись до спільної молитви.
Молитви розпочалась також під «вікном Папи» у будівлі Курії в Кракові на вулиці Францисканській, так само і на Ясній Гурі в Ченстохові. Для ревних молитов за Папу закликало Бюро Конференції польського єпископату. Аналогічний заклик був направлений до італійців.
До молитви приєдналися також євреї та мусульмани в багатьох країнах.
“Папа потроху відходить”, – сказав його друг у Ватикані, кардинал Анджей Дескур.
До Риму почали прибувати кардинали з усього світу.
Речник Ватикану Хоакін Наварро-Вальс оголосив про те, що Іван Павло II страждає, має проблеми з диханням і в повній свідомості. Набагато більше за ці слова на прес-конференції, журналістів вразила поведінка Наварро-Вальса, який переказував інформацію пресі, плачучи.
Увечері 1 квітня Ватикан видав ще одне комуніке, оголосивши про подальше погіршення стану здоров’я і серцево-судинну недостатність.
Нема жодної надії – повідомляли ЗМІ.
Біля ліжка Івана Павла II зібрались найближчі приятелі та друзі. Всі по черзі прощалися з ним.
Тоді на площі Святого Петра було вже близько 60 тисяч віруючих. Сильна безперервна молитва на вервиці. Прибув туди також головний рабин Риму Ріккардо Ді Сеньї.
У випуску щоденної газети “Corriere della Sera”, яка вийшла рано-вранці в суботу, 2 квітня, католицький італійський журналіст Вітторіо Мессорі писав, що одним із перших завдань нового Папи повинна бути беатифікації Йоана Павла II.
Інші італійські газети з дня на день писали: “Ми підтримуємо вмираючого Папу”, “Світ без Кароля”, “Довга агонія Святішого Отця”. Нагадували, що Івана Павла II, який відходив, протягом багатьох років називали “Божим атлетом”, через його неймовірну енергію, мужністі і бадьорість, його любов до спорту, катання на лижах і довгі прогулянки в горах. Але його залізне здоров’я було підірване, було ослаблене в результаті нападу 13 травня 1981 року, коли він був важко поранений на площі Святого Петра.
Щоденна газета “L’Osservatore Romano”, посилаючись на натовпи віруючих, які постійно брали участь у чуванні на площі Ватикану наголосила, що це був “несподіваний день молоді.”
Опівдні в суботу офіційно оголосили про те, що Іван Павло II почав повільно, на короткий час втрачати свідомість.
Молоді люди, присутні на площі під його вікном в Апостольському палаці, скандували “Джованні Паоло”, таким чином, даючи знати про свою присутність.
Іван Павло II помер 2 квітня о 21.37 на 27-му році свого понтифікату, будучи одним з тих, хто найдовше посідав єпископський престол Петра в Римі. Це був один з найважливіших понтифікатів в історії Церкви; мав безліч проривів, відкритості для інших релігій і конфесій, мужніх жестів, і більше сотні іноземних паломництв.
Польський Папа помер напередодні свята Божого Милосердя, яке він запровадив у 2000 році, в час канонізації сестри Фаустини Ковальської.
100 тисяч віруючих, які зібралися на площі Святого Петра, повідомив про смерть Папи один з його помічників архієпископ Леонардо Сандрі, який через кілька хвилин вийшов до них, кажучи: “Дорогі брати і сестри, о 21.37 наш коханий Святіший Отець Іван Павло II повернувся до дому Отця.”
Лікарі згодом запевняли: “Ми зробили все, що могли, але без використання агресивної медичної допомоги”.
Через дві години після смерті Папи польський єпископат повідомив: “Ми вважаємо, що Іван Павло II поповнить лик святих.”
На наступний день, у неділю Божого Милосердя, близько 200 000 чоловік зібралися на траурній месі на площі Святого Петра, яку відслужив кардинал Анджело Содано. Він говорив у проповіді: “Йоан Павло Великий був чемпіоном цивілізації любові, або християнської цивілізації, яка докорінно суперечить цивілізації, проголошеної ідеологією ненависті”.
Близько 2 мільйонів чоловік віддали належні почесті Папі, збираючись наступними днями біля його тіла, виставленого в базиліці Ватикану. Деякі люди чекали в черзі протягом кількох годин.
У четвер, 7 квітня, напередодні похорону Папи Івана Павла II, було опубліковано його заповіт, який він написаний з самого початку свого понтифікату. “Я дякую всім, у кожної людини я прошу вибачення, прошу також про молитву, щоби милість Божа могло бути більшим від моєї слабкості і нікчемності ..”, – Писав він, крім усього іншого.
У Месі поховання Папи 8 квітня на площі св. Петра, яку очолював кардинал Йозеф Ратцінгер, взяли участь сотні тисяч віруючих. Поляків було близько 300 тисяч. Приїхали глави держав, монархи і релігійні лідери з усього світу. Це був найбільший похоронний обряд в історії.
На площу принесли плакати із закликами “Santo SUBITO” – виагаючи негайної канонізації польського Папи.
Він був беатифікований 1 травня 2011 р і канонізований 27 квітня 2014 року. Його процес беатифікації і канонізації був рекордно коротким.
