Духовне

Складні запитання: фізичне покарання

Як християни мають ставитись до фізичного покарання у вихованні дітей?

Декілька десятиліть тому фізичне покарання дітей було загальноприйнятою практикою. Хоча останніми роками шльопання (та інші форми тілесних покарань) вважаються незаконними в деяких країнах. Багато батьків побоюються, що якщо відшльопають своїх дітей або застосують фізичну силу у вихованні, про це повідомлять до відповідних органів, що може призвести до позбавлення батьківських прав.

Що з цього приводу говорить Католицька Церква? На жаль, немає жодного офіційного документа, в якому би офіційно говорилося що-небудь про застосування фізичних покарань у вихованні дітей. Тому пропонуємо Вам коротко розглянути тему виховання через призму Святого Письма, Передання і Учительства Церкви.

У Святому Письмі можна знайти безліч уривків, які заохочують фізичну дисципліну: «Не щади для хлопця картання: не умре бо, як битимеш його різкою. Ти битимеш його різкою – і врятуєш його душу від Шеолу.» (Прип. 23,13-14). Біблія наголошує на важливості дисципліни, бо набагато легше вчитися чогось в юному віці. Але якщо розглядати все Святе Письмо цілком, то можна зустріти й інші вірші: «А й ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й Напоумленні Господньому» (Еф. 6,4). Дисципліну слід використовувати, щоб виправляти і вчити людей йти в правильному напрямку. У Посланні до євреїв читаємо: «Усяка кара на хвилину здається не чимсь веселим, а сумним, та згодом тим, що на собі її зазнали, вона приносить мирний плід праведности» (Євр. 12,11).

Якщо розглядати тлумачення Святих Отців, то знову-таки ми виявимо розбіжності: св. Афанасій Великий пише про важливість покарань, тоді як св. Іван Золотоустий наголошує на важливості виховання дітей «в навчанні та настанові Господній», кажучи, що «коли є духовне (добро), за ним з’явиться і тілесне».

Сучасне учительство Церкви наголошує на важливості виховання шляхом проявлення істинної любові. Декларація II Ватиканського Собору про християнське виховання «Gravissimum Educationis» вчить, що «завдання батьків – створювати в родині атмосферу, пожвавлену любов’ю і благоговінням перед Богом і людьми, що сприяє цілісному особистому і соціальному вихованню дітей. Тому сім’я – перша школа соціальних чеснот, яких потребує будь-яке суспільство (GE 3).

У своєму апостольському зверненні про завдання християнської родини в сучасному світі «Familiaris consortio» Папа Іван Павло II говорить, що «тільки виховання в любові, заснованій на вірі, може допомогти набути здатності правильно тлумачити «знамення часів», що є історичним вираженням цієї подвійної любові» (FC 7).

Папа Бенедикт XVI в посланні до Римської єпархії і місту Риму від 23 січня 2008 року «Про нагальне завдання виховання» виявив деякі загальні вимоги до справжнього виховання:

1. «Воно потребує, перш за все, тієї близькості та довіри, які народжуються з любові».

2. «Для того, щоб виховувати, потрібно віддавати частинку себе, і лише так можна допомогти своїм учням побороти егоїзм і стати здатними по-справжньому любити».

3. «Страждання також є частиною нашого життя. Тому, намагаючись захистити найменших від будь-яких труднощів і досвіду страждання, ми ризикуємо виростити – не зважаючи на наші благі наміри – слабких і малодушних людей: адже здатність любити відповідає здатності страждати і співчувати».

4. «Без правил поведінки і життя, які виконуються день у день навіть у дрібницях, неможливо сформувати характер і підготувати до подолання випробувань, в яких не буде нестачі в майбутньому».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh