Чи можна назвати морально допустимими ЕКЗ, при якому не гинуть ембріони, і штучну інсемінацію?
Штучне запліднення роз’єднує два нерозривні аспекти – зачаття і єднання подружжя, – подібно до контрацепції, тільки з протилежною метою. Штучне запліднення передбачає маніпуляцію статевими клітинами з боку третіх осіб при відсутності взаємного дару подружжя один одному. Зачата таким чином дитина – не плід любові, а «продукт», виконаний фахівцем «на замовлення».
«Передачу життя, – писав св. Іван XXIII, – самою природою довірено особистому і усвідомленому акту, і як такий він є суб’єктом премудрих законів Бога: недоторканних і непорушних законів, які треба визнавати і дотримуватися. Тому неприпустимо використовувати ті засоби і методи, які можуть бути прийнятними для передачі життя у рослин і тварин» («Mater et Magistra», 204).
«Життя людини, – читаємо в інструкції Конгрегації віровчення «Donum Vitae», – отримує початок у зачатті, пов’язаному з єднанням батьків, не тільки біологічним, а й духовним: батьків, що стали єдиними завдяки шлюбу. Запліднення, що відбулося поза тілами п?другів, відповідно до самого цього факту виявляється позбавленим тих аспектів і ціннісних вимірів, які виражаються в мові тіла і в єднанні людських особистостей» (2,4 в).
Загибель надлишкових ембріонів обтяжує моральне зло, пов’язане зі штучним заплідненням, але вона не є головною проблемою. Документ Конгрегації віровчення підтверджує неприпустимість такого методу навіть у випадку, якщо жоден ембріон не гине.
Інструкція «Donum Vitae» дає також такі вказівки: «Гомологічна штучна інсемінація всередині подружжя не може застосовуватися, крім випадку, коли технічний засіб не заміщає статевий акт, але діє як полегшення і допомога в досягненні його природної мети» (6).
Таким чином, оцінюючи моральну допустимість штучної інсемінації, треба визначити, чи замінює вона сам статевий акт або ж є лише допомогою для досягнення його природної мети.
У першому випадку штучна інсемінація морально неприйнятна, оскільки йдеться про отримання гамет шляхом генітальної маніпуляції. «Медичне втручання поважає гідність людини, коли воно спрямоване на сприяння подружньому акту, полегшуючи його здійснення або допомагаючи йому досягти своєї мети після того, як його здійснили нормальним способом» (II, 6), – читаємо в документі «Donum Vitae». Тому «технічний засіб, що полегшує подружній акт або допомагає досягти його природних цілей, є морально допустимим. Якщо ж, навпаки, втручання замінює собою подружній акт, воно є морально неприйнятним» (II, 6).
Материнство і батьківство мають величезну цінність, але йдеться і про окрему людську особистість, яка народжується на світ. Ця особистість має гідність і вимагає настільки ж величезної поваги.
Ось що говорить з приводу різних методів подолання безпліддя керівництво Конгрегації віровчення «Dignitas Personae», присвячене гідності людської особистості:
«Що стосується лікування безпліддя, нові медичні технології повинні поважати три фундаментальних блага: а) право на життя і фізичну цілісність кожної людської істоти від моменту зачаття до природної смерті; б) єдність подружжя, яке перебуває у взаємній повазі п?другів права стати батьком і матір’ю тільки один через одного; в) специфічно людські цінності сексуальної сфери, які вимагають, щоб зачаття людської особистості відбувалося як плід специфічного акту любові між п?другами».
Крім того, стверджується: «Безумовно, допустимі ті втручання, які націлені на усунення перешкод для природної фертильності, як, наприклад, гормональне лікування безпліддя гонадного походження, хірургічне лікування ендометріозу, лікування непрохідності маткових труб або мікрохірургічне відновлення їхньої прохідності. Усі ці техніки можуть розглядатися як справжнє терапевтичне втручання в тій мірі, в якій, вирішивши проблему, що лежить в основі інфертильності, пара може здійснювати подружні акти з прокреативним результатом без потреби для медика безпосередньо втручатися в сам подружній акт. Жодна з названих технік не заміщає собою подружній акт: тільки він залишається гідним по-справжньому відповідального дітонародження» (13).
