Чи гратиме оркестр без диригента? Буде, напевно, але красивою, злагодженої мелодії нам не почути. Так і з щитовидною залозою, вона регулює всі ендокринні залози, впливає на обмін речовин, визначає наше самопочуття у глобальному, так би мовити, масштабі.
Відповідно, якщо диригент (наша щитовидка) захворіла, ледве стоїть на ногах і імпульсивно смикає руками, симфонія не вийде. Тут уже буде не до гри, лише б хоч якось вистояти. І організм, змучений і розбалансований, вистоює… до першої серйозної хвороби, до першої слабинки.
Щитовидна залоза — дуже невеликий орган, розташований у нас в районі горла, під гортанню. У нормі переважати не більше 20 грам, складається з двох часток і перешийка. Щитовидна залоза синтезує тиреоїдні гормони; Т3 – трийодтиронін, Т4 – тироксин і кальціотонін (гормон паращитовидних залоз) – регулює рівень кальцію.
Перші два гормони відповідальні на фізичний, психічний стан організму, серйозно впливають на імунітет, стимулюючи вироблення Т – клітин. За найактивнішої участі цих гормонів вирішуються практично всі метаболічні процеси в організмі, підтримується постійна температура тіла, виробляється енергія.
І багато захворювання щитовидної залози пов’язані саме з надлишком (тиреотоксикоз) або недоліком гормонів (гіпотиреоз). Втім, нормальний рівень вироблення гормонів Т3 і Т4 (еутиреоз) зовсім не гарантує, що з вашої щитовидною залозою все в порядку.
На цьому, начебто відрегульованому тлі, підспудно можуть розвиватися такі захворювання щитовидної залози, як аутоімунний тиреоїдит, кісти щитовидної залози, ендемічний зоб, вузловий колоїдний зоб, онкологічні захворювання, що виникли в тілі щитовидки.
Ендемічний зоб — мабуть, найпоширеніше захворювання щитовидної залози, особливо в районах неблагополучних за вмістом йоду у води та грунті. Там він зустрічається у кожного третього.
Йододефіцит в сукупності з підвищеним радіаційним фоном, несприятливою екологічною обстановкою, нераціональним харчуванням, психоемоційними перевантаженнями ведуть до стійкого збільшення щитовидної залози і порушення її функції.
Захворювання щитовидної залози частіше зустрічаються у жінок, ймовірно це пов’язаність язано з їх більшою емоційною лабільністю, і частими гормональними зрушеннями, провоцируемыми такими фізіологічними станами, як вагітність і наступні пологи.
Причини виникнення захворювань щитовидної залози
- Генетична схильність.
- Тривалі та інтенсивні стреси, психологічне напуга.
- Прийом деяких хімічних речовин (лікарських засобів)
- Хронічна нестача вітамінів і мікроелементів в харчуванні, особливо це стосується наявність в харчуванні і споживаної води йоду.
- Інфекції, особливо інфекції зубів і ЛОР-органів, можуть спровокувати початок порушень в щитовидній залозі.
- Наявні гінекологічні порушення, пов’язані зі зміною рівня статевих гормонів.
- Підвищений рівень радіації на роботі або взагалі у місцевості проживання.
Може варто перевірити щитовидну залозу? (симптоми, які змусять турбуватися)
- Різка зміна ваги, як в одну так і в іншу сторони.
- Підвищена дратівливість, раніше не властива.
- Пітливість або навпаки, сухість шкіри.
- Порушення сну.
- Прискорене серцебиття (тахікардія) або, навпаки, брадикардія.
- Швидка стомлюваність, втома, яка є вже з ранку.
- Зниження рівня енергетики, мерзлякуватість чи навпаки, припливи жару (не плутати з климактерическими симптомами).
- Порушення пам’яті.
- Зниження працездатності.
- Набряклість обличчя.
- Відчуття грудці в горлі, особливо під час або після стресу.
- Утруднення ковтання, а то й, в запущених випадках, і дихання.
Діагностика захворювань щитовидної залози
На перших порах зміни не суттєві, видимих змін у розмірі щитовидної залози немає, тому варто провести УЗД щитовидної залози і здати кров на гормони. Це необхідний мінімум. Втім, значне збільшення залози визначається пальпаторно. Потім може бути знадобиться біопсія (у випадку вузлового зобу), щоб переконатися в доброякісності процесу.
Найбільше ендокринологи побоюються саме малігнізація вузлів, і в пориві занепокоєння вони пропонують оперативне втручання, тобто «різати і ніяких цвяхів» кожному, у кого вузли, нехай і доброякісні, але виросли більше 2, 5 — 3 див.
Існує і консервативні методи лікування, пов’язані з введенням йодовмісних препаратів, і регулюванням рівня гормонів щитовидної залози.
Про дієту і народному лікуванні захворювань щитовидної залози ми поговоримо в одній з наступних статей
