Що означає зрада на енергетичному рівні

Зрада подібна до короткої смерті. Тільки той, кого зрадили, не знає, що попереду ціле життя і смерть ця не справжня.

Тема зради знаходиться під табу в нашому суспільстві. І всі ми знаємо, що бути зрадником погано, і думки по цій темі блокуємо навіть для внутрішнього монологу самі з собою. І ніхто і ніколи добровільно не погодиться бути зрадником в чиїхось очах, завжди знайшовши виправдання за свої дії і вчинки. Що дуже навіть можна пояснити з точки зору ЕГО людини.

Адже, в основному, під зрадою розуміють порушення вірності кому-небудь або невиконання обов’язку перед ким-небудь. Або зрада інтересів якоїсь групи або людини. Наприклад, пішов чоловік до коханки – зрадник, перейшов в іншу політичну партію – зрадник. Хоча правильним є терміном для позначення такої людини буде не зрадник, а той що змінився.

Так під поняття «зрада» можна підвести будь-яку ситуацію в стосунках, на роботі, в групах за інтересами, починаючи від гуртка «крою та шиття», закінчуючи політичними партіями, релігією, громадськими рухами. Хоча ніхто не знає, з якими думками і цілями людина вступала у ті чи інші відносини, при спробі вийти з них людина часто оголошується зрадником. А людина просто досягла своїх цілей в цій групі або відносинах. І ті, хто оголошує людину зрадником, роблять це тому, що людина дозволив поставити СВОЇ інтереси вище, ніж ЇХ інтереси. Але вони чомусь думали, що ЇХ інтереси важливіші, потрібніші, цікавіші для людини, ніж СВОЇ власні.

Завжди на одній чаші вагів  власні інтереси і бажання, а на інший — інтереси і бажання іншого.

Взагалі люди не помічають власної схильності до зради, і роблять все, що завгодно, що їм зовсім не потрібно і навіть шкідливо, лише б не прославитися «зрадником», не стати «егоїстом, Що думає тільки про себе». При цьому принижують і затискають своє ЕГО.

Насправді зрадити можна тільки собі, своїм інтересам, своїм бажанням, своїм намірам, своєму ЕГО. Саме зрада свого ЕГО викликає внутрішній конфлікт, і блокується людиною навіть для самообговорення. Завжди простіше і безпечніше призначити зрадником іншої людини, звалити на нього всю провину, ніж зізнатися самому собі в зраді самого себе.

Зрада свого ЕГО глушитися будь-якими доступними способами. Часто для цього потрібні інші люди, і заняття, які дадуть іншим людям привід для захоплення, нехай навіть і формального. Захоплення можна отримати в групі за інтересами, в робочому колективі, у різних фан-клубах, в будь-яких групах і спільнотах, де учасників більше двох.

Зазвичай лідером групи є людина, яка в меншій мірі зрадила  своє ЕГО. Внизу групи знаходяться люди, які нецікаві навіть самому собі, ті що настільки затюкали своє ЕГО, що їм відводиться лише роль джерела енергії уваги для лідера і його наближених.

В любовних відносинах схожа картина. Провідний партнер у відносинах той, хто менше зрадив своє ЕГО, той, хто більше орієнтується на свої інтереси і бажання. Той партнер, яким керують -є тим у кого забите ЕГО – є лише людиною, придатною лише для виконання своїх функціональних обов’язків. Тобто придатним бути хорошим чоловіком, дружиною. І то тільки до тих пір, поки йому вдається виконувати свій функціонал на належному рівні. Не отримуючи від своїх старань нічого. І отримуючи «по шиї», якщо раптом надумає менше старатися.

І очевидно, що партнера тут тримають біля себе як виконавця обов’язків, а не як особистість. Адже він сам дозволив з собою так поводитися, тому і ставлення до нього відповідне.

Подібні ситуації мають місце  в дружбі, коли «дружать» з людиною більш пригніченою. Її використовують  як безкоштовну робочу силу, грушу для биття, жилетку для соплів, тобто як людину, яка виконує роль жертви.

І найгірше, що тут можна зробити, це спрямувати свої сили та енергію на те, щоб стати «най – най» у групі або відносинах. Найрозумнішим, найдостойнішим, найкрасивішим, вважаючи, що це автоматично приведе до захоплення. Більше старатися, старанніше працювати, краще готувати борщі, ще більше фітнесу – все це не веде автоматично до бажанням інших людей гуртуватися навколо людини, якщо при цьому її ЕГО продовжує бути забитим.

Як приклад. Всі в школі вчилися з відмінниками. Зазвичай про них згадували перед контрольними, а в інший час на них мало звертали уваги. Зате страшенні хулігани завжди користувалися повагою класу та бажанням приєднатись до їх банди. Хоча відмінники — це як раз ті найкращі, гордість класу. Що не робить їх особистість більш привабливою.

Нам з дитинства вселяли, що «най-най» відкриті всі дороги світу. Що їх чекають з розгорнутими обіймами в будь-якому колективі, в будь-якій організації. І люди стараються, зі шкіри геть лізуть, але щастя весь цей багаж не приносить. «Функціоналом» нікого не здивуєш.

Тому що при знайомстві відбувається симпатія на рівні ЕГО, і навіть на  відсутність потрібного “функціоналу” часто закривають очі. Ну не вміє вона борщі варити, зате розумна і цікава.

Так само при прийомі на роботу, кандидат, який вподобаний на рівні ЕГО, часто має великі шанси працевлаштування, навіть якщо він не має досвіду і знань. «А, так нічого складного, розбереться…».

Тож чому ж ми не можемо назавжди включити своє ЕГО, спокійно жити і не забивати собі голову?

А заважає той факт, що одного разу ми вже зрадили своє ЕГО. А якщо ми це робили не раз, то від підсвідомого страху, що про це дізнаються інші відразу розкусять наше зрадництво, ми і ведемо себе відповідним чином. Тобто, підбираємо навколо себе таких людей, у кого ЕГО забите ще більше, ніж у нас. Точніше не ми самі підбираємо, а обставини складаються так, що ми спілкуємося з такими людьми, хоча хотіли б спілкуватися з абсолютно іншими. Ми можемо скаржитися на їх дурість, недалекість, і хотіти більшого. Але до спілкування з більш гідними людьми нас не буде пускати усвідомлення зради свого ЕГО і страх, що ця зрада розкриється.

Так чому ж нас «зраджують» інші?

А вони всього лише відображають факт зради нашого ЕГО нами самими. Вірніше множинні факти зради.

Коли у стосунках людина довгий час ставить свої інтереси нижче інтересів партнера, свої бажання нижче бажань партнера, свої думки і почуття нижче думок і почуттів партнера – він рано чи пізно отримує «зраду».

І це не партнер такий «поганий», він лише «віддзеркалює» наше ставлення до самого себе. А наше ЕГО, в якому б забитому стані воно не знаходилося, завжди прагне усунути ситуацію, що  його  травмує.

Так, це схоже на містику, але зазвичай ситуації «раптом» складаються таким чином, що хтось нас «зраджує». ЕГО ніколи “не рубає з плеча” і завжди є безліч попередніх дзвінків, на які ми не звертаємо уваги.

І в ЕГО не залишається ніякого іншого способу напоумити господаря, крім як «підлаштувати» зраду іншої людини. Щоб господар, нарешті, зрозумів, що сам завів своє життя не туди і давно пора її міняти.

   По суті, якщо вас зрадили – значить допомогли вашому зростанню! Зростанню вашого ЕГО, зростанню особистості.

  Якщо вас зрадили – значити передали на рівень вище, давши шанс рухатися далі.

Часто зрада сприймається настільки болісно, що людина готова направо і наліво розповідати про це. Тим самим намагаючись знайте в особі слухачів людину з ще більш пригніченим ЕГО.

А хворобливість виникає тільки від того, що опора, яку створив «зрадник» сильно підтримувала людину, а тут опори не стало. Власна опора у вигляді ЕГО настільки “зашугана”, що і спертися на неї страшно. Але тільки це і є вірний шлях – завжди і в усьому спиратися на власне ЕГО.

Нарощувати, зміцнювати ЕГО, прагнути до того, що свої бажання, свої думки, свої почуття, свої потреби, свої радості – на першому місці, а на іншому — бажання партнера або групи.

Не потрібно боятися того, що люди навколо розбіжаться, якщо «включити» егоцентризм. Навпаки, їх буде притягувати як магнітом. Люди захочуть зрозуміти, як зробити так само.

І вже точно не треба плутати егоцентризм і егоїзм. Орієнтація, насамперед, на свої інтереси, свої бажання і потреби – егоцентризм, а ось нав’язування цих бажань і інтересів іншим людям – егоїзм.

І коли людина орієнтується на себе, то дуже швидко приходити розуміння, що кожна людина має право на СВОЇ інтереси, часто відмінні від його інтересів. Але тим і цікавіше жити, адже власне ЕГО завжди домовиться вже з позиції рівного з чужим ЕГО. І тоді «зради» не відбудеться.

І якщо навіть відносини розваляться, людина вийде з них не жертвою з пригніченим ЕГО, а партнер – не зрадником, а вийде з них людиною, інтереси якого просто розійшлися з інтересами іншої людини. І все це буде без драм і емоційного шоку.

Буде рівний процес між минулим і майбутнім.

Адже ЕГО — наш покровитель, наш друг, наш Я. ЕГО — це ми самі, і якщо ми самі не будемо зраджувати собі, то й інші не будуть.

 

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

19 + 14 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh